Член норвезького парламенту порушив закон, щоб доправити дрони в Україну
Норвезький депутат Петер Фрьоліх визнав, що влітку 2023 року свідомо порушив експортні правила своєї країни, щоб доправити в Україну цивільні дрони з тепловізорами. Пікантність історії в тому, що тоді він очолював контрольний комітет парламенту, тобто орган, який стежить, щоб влада дотримувалася правил. Про порушення політик розповів сам, у своїй новій книжці та в ефірі норвезького суспільного мовника.
Фрьоліх представляє Консервативну партію Норвегії (Høyre) і заснував волонтерську організацію Fritt Ukraina (“Вільна Україна”). Книжку “Якщо прийде війна” (Om krigen kommer) він написав у співавторстві з Бірґером Емануельсеном і, як пише VG, описав у ній численні поїздки до України.
Пором до Кіля і правила з 1950-х
Наприкінці літа 2023 року, коли український контрнаступ буксував, Fritt Ukraina хотіла відправити кілька дронів з тепловізійними камерами поромом з Норвегії до німецького Кіля, а звідти в Україну. Але норвезька митниця пояснила, що за правилами ще з 1950-х років експортувати такі дрони в Україну заборонено.
“Тим, що ми доправили ці дрони, ми врятували й багато життів українських військових”, — переконаний Фрьоліх.
Організація одразу звернулася до уряду, але відповіді не отримала. Фрьоліх пише, що часу було обмаль і зволікання могло коштувати життя українським військовим. Тоді він вирішив, що настав момент “або пан, або пропав”, і відправив дрони поромом попри заборону, добре знаючи, що порушує правила.
Відповідь наступного ранку
Найабсурдніше сталося далі. Вже наступного ранку після відправки організація отримала від уряду повідомлення, що питання розглянуть терміново. Зрештою правила змінили, і тепер, як повідомляє Главком з посиланням на NTB, норвежці можуть легально передавати Україні цивільні дрони.
Йдеться саме про комерційні апарати, які не входять до переліків товарів спеціального експортного контролю. Військові дрони, як і раніше, потребують окремих дозволів. Такі цивільні дрони з тепловізорами на фронті справді затребувані, а українські виробники вже пропонують їм заміну, як-от Vyriy Slavic як аналог китайських розвідувальних БпЛА.
“Підзаконний акт, а не закон”
Фрьоліх не шкодує про вчинене, але й не радить іншим повторювати. За його словами, він порушив саме підзаконний акт, а не закон, хоча визнає, що й таке порушення є незаконним. Чи понесли він або Fritt Ukraina якусь формальну відповідальність, не повідомляється.
“Але іноді треба слухати внутрішнє чуття, робити те, що очевидно правильно, і проявляти рішучість”, — пояснив депутат.
Не всі сприйняли зізнання як подвиг. Критичне норвезьке видання Utenfilter назвало те, що сталося, контрабандою і звинуватило мовника в тому, що він залучив професора права, щоб подати порушення як героїзм. Утім, ця оцінка — радше виняток серед загалом прихильної до Фрьоліха реакції.
Тепер він — голова оборонного комітету
Історія не завадила кар’єрі депутата. Сьогодні Фрьоліх очолює комітет норвезького парламенту із закордонних справ і оборони, тобто один з головних органів, що впливають на військову допомогу Україні. Масштаби такої допомоги давно інші: дрони для фронту тепер закуповують не лише волонтери, а й держава, і лише через державний маркетплейс ЗСУ за дев’ять місяцівзамовили 590 тисяч БпЛА.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F27a0e9d33d6a32f42b53df0d3b6972aa.png)
Скільки саме дронів і яких моделей тоді переправила Fritt Ukraina, ні Фрьоліх, ні медіа не розкривають. Але сама історія стала прикладом того, як застарілі правила гальмують допомогу, поки хтось не наважиться їх порушити, і саме так її подав і шведський Aftonbladet.
Джерело: NRK

