Європейський Союз посилює тиск на партнерів із G7, домагаючись збільшення фінансової підтримки України у 2027 році. За прогнозом Єврокомісії, партнери поза ЄС поки пообіцяли на наступний рік лише 4 млрд євро проти 19 млрд у 2026-му. Про це повідомило видання Financial Times.
Єврокомісія прогнозує суттєве скорочення допомоги Україні від держав, які не входять до Євросоюзу. За цим аналізом, чотири члени G7 поза ЄС — США, Велика Британія, Канада та Японія — сукупно мають надати лише мільярд євро.
Україна заявила про дефіцит фінансування на наступний рік у 70 млрд євро. Єврокомісія підтвердила цю оцінку. Сума охоплює також військові потреби після завершення постачань останніх озброєнь, виділених за адміністрації Джо Байдена. Президент США Дональд Трамп припинив усе пряме американське фінансування України.
ЄС розпочав екстрене планування пошуку додаткових коштів. Вони мають забезпечити фінансову стабільність України, якщо партнери з НАТО та G7 не збільшать підтримку. Водночас Брюссель не готовий самостійно компенсувати нестачу внесків інших союзників. Тому він посилює дипломатичний тиск на Оттаву, Токіо та Лондон, закликаючи їх виділити більше допомоги.
На жовтневому саміті лідери Євросоюзу домовилися знайти додаткову підтримку для покриття потреб України у 2027 році. Вони також закликали міжнародних партнерів якнайшвидше збільшити допомогу. Після цього розпочалися двосторонні переговори з Лондоном, Оттавою та іншими столицями, розповіли дипломати. Посадовці Єврокомісії опрацьовують різні варіанти, зокрема спільні запозичення. Обговорити їх планують на саміті наприкінці листопада.
За словами речника Єврокомісії, на ЄС і його держави-члени припадає 80% уже обіцяної Україні підтримки на 2027 рік.
«Європа не може самостійно задовольнити фінансові потреби України. Міжнародні партнери також повинні активізуватися, включаючи союзників по НАТО», — наголосив він
Фінансування України також стало частиною напружених переговорів про майбутній семирічний бюджет Євросоюзу. Лідери прагнуть погодити його до кінця року. Вони намагаються зробити це до низки виборів, зокрема у Франції та Італії, які можуть ускладнити ухвалення рішень.
Велика Британія та Канада готуються представити бюджетні плани на 2027 рік. Брюссель стежитиме за ними, очікуючи нових зобов’язань щодо підтримки України. Британський бюджет мають оприлюднити 28 жовтня, канадський — 5 листопада.
Міністр фінансів Великої Британії Джон Гілі цього місяця в Бангкоку заявив, що настав час посилити допомогу Україні. За його словами, уряд працює над різними способами зробити це у військовій, дипломатичній та економічній сферах. Він підкреслив, що усвідомлює загальну ситуацію та тиск, якого зазнає Україна.
«Майбутнє України — це майбутнє європейської безпеки», — наголосив Гілі.
У канадському Мінфіні заявили, що від початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Оттава взяла на себе зобов’язання з підтримки України на 27 млрд канадських доларів. Водночас представник відомства відмовився прогнозувати зміст наступного бюджету. Він зазначив, що не спекулюватиме щодо того, які заходи можуть увійти до документа.
Міністерство закордонних справ Японії не погодилося з аналізом Єврокомісії. Його представник заявив, що уряд поки не може робити остаточних заяв про можливість майбутньої фінансової підтримки України.
«Однак Японія розглядає варіанти вирішення фінансових потреб України на основі майбутнього розвитку подій, включаючи обговорення між членами G7», – додав він.
Окрема оцінка Єврокомісії стосується військової допомоги НАТО за 2026 рік. До виконання цьогорічної обіцянки виділити Україні загалом 70 млрд євро всім 32 членам Альянсу сукупно бракує ще 13 млрд євро. Представник НАТО заявив, що генеральний секретар Марк Рютте очікує від союзників продовження вагомої підтримки України.
Нагадаємо, що Норвегія виділить Україні ще 500 млн норвезьких крон на підтримку енергетики. Про це 27 жовтня під час візиту до Києва оголосив міністр енергетики країни Тер’є Аасланд. Кошти мають надійти в листопаді та грудні через Фонд підтримки енергетики України. Допомогу спрямують на відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами, та закупівлю обладнання. Серед нагальних потреб українська влада назвала підводні силові кабелі компанії Nexans із норвезького міста Гальден.
Окрім того, віцепрем’єра Італії Маттео Сальвіні переобрали лідером ультраправої партії «Ліга» після обіцянки зупинити допомогу Україні. Голосування відбулося 25 жовтня на партійному з’їзді. Політик пообіцяв вимагати від уряду припинення військової та фінансової підтримки Києва. Ця позиція суперечить курсу прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні, до коаліції якої входить «Ліга».
