"Шкіряні" яйця динозаврів: сенсаційна знахідка в Китаї здивувала вчених

Палеонтологи виявили у Китаї унікальне яйце динозавра віком близько 190 мільйонів років, усередині якого зберігся ембріон. Його шкаралупа була настільки тонкою та м’якою, що за властивостями нагадувала шкіру, а основну частину оболонки становили захисні мембрани, а не тверді мінеральні речовини.

Про це повідомляє видання The Daily Galaxy.

Скам’янілість знайшли ще 2008 року поблизу міста Луфен у китайській провінції Юньнань. Однак її дослідження потребувало тривалого часу. Лише за допомогою сучасного сканування науковці змогли детально вивчити внутрішню будову яйця, не пошкодивши його.

Зразок отримав назву Dawa bianxingdan — «деформоване яйце Дава». Його вік становить приблизно 190 мільйонів років, що робить знахідку найдавнішим добре збереженим яйцем динозавра з ембріоном усередині.

Найбільше дослідників здивувала будова шкаралупи. На відміну від курячих яєць, міцність яких забезпечує товстий шар карбонату кальцію, у китайській скам’янілості мінеральний шар був надзвичайно тонким і містив лише невелику кількість мінералізованих структур.

Основну товщину оболонки формували м’які захисні мембрани. Саме тому яйце могло легко деформуватися, а його шкаралупа за властивостями нагадувала шкіру.

Що виявили всередині яйця

За допомогою мікрокомп’ютерної томографії команда науковців під керівництвом Ді Чжиюна з Хебейського університету отримала тривимірні зображення внутрішньої структури скам’янілості.

Усередині виявили крихітні кістки ембріона, який належав до базальних завроподоморфів — ранніх представників групи динозаврів, від якої згодом походили гігантські довгошиї види, зокрема диплодоки та брахіозаври.

Ці ранні динозаври були значно меншими за своїх пізніших родичів. Багато з них пересувалися на двох ногах і належали до поширених травоїдних тварин раннього юрського періоду.

Знахідка має особливе значення, оскільки дає змогу досліджувати не лише кістки дорослих динозаврів, а й умови розвитку їхніх ембріонів та особливості розмноження.

Яке значення унікальної знахідки

Раніше палеонтологи припускали, що найдавніші динозаври відкладали яйця, оболонка яких майже повністю складалася з м’яких мембран і взагалі не містила мінерального шару. Пізніше в багатьох групах сформувалася тверда шкаралупа, укріплена мінералами.

Яйце з Луфена демонструє проміжний етап цього процесу: його оболонка вже містила мінеральні компоненти, проте вони ще не утворювали міцного суцільного шару. Це найдавніше відоме свідчення такого ступеня мінералізації яєць динозаврів.

Відкриття також допомагає пояснити, чому в районі Луфена знаходили численні кістки динозаврів та їхніх ембріонів, але майже не виявляли цілих яєць. Тонка мінеральна оболонка могла легко руйнуватися або розчинятися під час тривалого перебування в ґрунті, а м’які мембрани погано зберігалися в процесі скам’яніння.

Через це значна частина ранніх яєць динозаврів могла просто не дійти до наших днів.

На підставі особливостей знахідки дослідники запропонували нову родину викопних яєць — Bianxingdanidae — та новий рід Bianxingdan. Їхню назву пов’язали з характерною деформованою формою оболонки.

Викопні яйця класифікують окремо від самих динозаврів, адже їхні шкаралупи та скелети батьківських тварин рідко знаходять разом. Тому навіть за умови, що вчені змогли визначити групу, до якої належав ембріон, яйце отримало власну наукову класифікацію.

Дослідники вважають, що ця скам’янілість допоможе точніше відтворити ранні етапи еволюції репродуктивної системи динозаврів. Вона свідчить, що перехід від м’яких оболонок до твердої мінералізованої шкаралупи був складнішим і поступовішим, ніж припускали раніше.