7500 світлових років від Землі: величезну "голову кота" побачили космічні телескопи NASA

Космічні телескопи NASA зафіксували вражаючу динамічну картину утворення нових зірок, що відбувається в туманності Кіля, розташованій на відстані 7500 світлових років від Землі. Зокрема, у їхнє поле зору потрапила частина цієї туманності, де відбувається особливо активне зореутворення. Ця ділянка з газу та пилу отримала прізвисько "Голова кота" через свою схожість із сидячим котом, повернутим до спостерігача спиною. "Голова" космічного кота повернута вправо, і там видно сяюче "око", повідомляє NASA.

Насправді туманність "Голова кота" не існуватиме вічно. Згодом вона розсіється у міру формування та еволюції зірок. Але цей об’єкт містить дуже багато цінної інформації для астрономів. Дані, отримані космічними телескопами Хаббл і Вебб, допомагають вченим краще зрозуміти складний процес народження зірок.

Астрономи вважають, що форма "котячої голови" утворилася під впливом інтенсивного ультрафіолетового випромінювання та зоряних вітрів, які випускають масивні зірки в туманності Кіля. Хоча випромінювання та вітри руйнують навколишні хмари газу та пилу, більш щільні ділянки туманності всередині "котячого тіла" успішно протистоять руйнуванню.

На знімку телескопа Хаббл, зробленому у видимому світлі, "тіло" кота у вигляді довгого стовпа має непрозорий темно-коричневий колір. Світяче "око" кота — це молода зірка, яка досі частково прихована пилом.

Розсіяна речовина навколо стовпа світиться синіми та блакитними відтінками у верхній частині, а ближче до основи переходить у жовті, помаранчеві та червоні тони. Це випромінювання кисню, водню та сірки, а також світло зірок, розсіяне пилом. Ці варіації кольору демонструють складне поєднання газу, пилу та зоряного світла.

Космічний телескоп Вебб зробив знімки туманності "Голова кота" у ближньому та середньому інфрачервоному діапазонах світла. Вони дають змогу отримати повніше уявлення про цей об’єкт.

У ближньому інфрачервоному діапазоні структура туманності стає прозорішою, що дозволяє розгледіти її окремі елементи. Завдяки високій роздільній здатності телескопа видно навіть тьмяні фонові галактики, що дає змогу зазирнути далеко за межі Чумацького Шляху.

У середньому інфрачервоному діапазоні випромінювання теплого пилу та молекул на основі вуглецю, збуджених світлом зірок, дозволяє побачити хитромудрі структури всередині туманності. Відмінності у складі речовини зумовлюють різний колір та яскравість.

Інші новини науки

• У сузір’ї Лебедя літає бульбашка діаметром 25 світлових років. На відстані 5000 світлових років від нас розташована туманність NGC 6888.
• Пекльна версія Землі: астрономи здивувалися, коли побачили, що там відбувається. Планета TOI-561 b класу "суперземля" не повинна мати атмосферу, але астрономи виявили, що цей світ має щось ще більш дивовижне.