Астрономи виявили «гігантського» нового кандидата у карликові планети

Вчені за допомогою обсерваторії Віри Рубін виявили нового кандидата в карликові планети, який ховається за орбітою Плутона. За оцінками, його діаметр становить 600–1500 кілометрів, повідомляє Science Alert. Особливо цікавим у цьому відкритті є те, що об’єкт 2026 ED138, ймовірно, ховався на очах у всіх. Уся його орбіта знаходиться в межах відстані від Сонця до Плутона, але виявити його вдалося лише тепер.

І 2026 ED138 може бути одним із найбільших об’єктів, знайдених у транснептуновому просторі, його розміри можна порівняти з Макемаке та Хаумеа.

«Моєю першою реакцією було захоплене здивування. Подібні об’єкти трапляються вкрай рідко, тому я одразу ж почав перевіряти, чи не припустився я сам або код якоїсь помилки», — заявив Метью Голман із Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики, який зробив це відкриття.

Вчені знають, що за орбітою Нептуна знаходиться набагато більше об’єктів, ніж здається на перший погляд. Там розташований пояс Койпера — велика область, заповнена крижаними тілами, яка простягається приблизно до 55 астрономічних одиниць. А набагато далі розташована гіпотетична хмара Оорта, яка може простягатися на десятки тисяч астрономічних одиниць.

На сьогодні виявлено тисячі транснептунових об’єктів — від карликових планет до невеликих крижаних тіл; крім того, комети, що прямують у внутрішню частину Сонячної системи, дають змогу дослідити речовину, яка прибула з ще більш віддалених областей. Але спостерігати за об’єктами, що знаходяться так далеко від Сонця, важко.

Вони отримують дуже мало сонячного світла, яке могли б відбити, тому в оптичному діапазоні вони виглядають вкрай тьмяними. До того ж там панує неймовірний холод, через що об’єкти випромінюють лише слабке теплове випромінювання в далекому інфрачервоному діапазоні.

І ці об’єкти не стоять на місці. Рухаючись навколо Сонця, вони поступово змінюють своє положення відносно фонових зірок. Якщо телескоп не буде спрямований у потрібну точку в потрібний момент, об’єкт легко може залишитися непоміченим.

Додаткову складність створюють особливості орбіт. Більші об’єкти, розташовані ближче до Сонця, рухаються приблизно в одній площині, однак за орбітою Нептуна ситуація стає набагато хаотичнішою. Багато транснептунових об’єктів обертаються навколо Сонця під незвичайними кутами, що значно розширює ділянку неба, яку доводиться досліджувати астрономам.

Телескоп Віри Рубін оснащений найбільшою цифровою камерою, яку коли-небудь створювали для астрономічних цілей. Він призначений для багаторазового сканування великих ділянок південного неба, що дозволяє виявляти об’єкти, які були занадто тьмяними для більшості попередніх оглядів.

Камера з роздільною здатністю 3,2 гігапікселя здатна за один знімок зафіксувати ділянку неба, за площею порівнянну приблизно з 40 дисками повного Місяця. Багаторазово повертаючись до одних і тих самих ділянок неба, астрономи можуть виявляти тьмяні світлові точки, які змінюють своє положення відносно фонових зірок, — це вказує на об’єкти, що рухаються всередині Сонячної системи. Телескоп розпочав свою наукову роботу в червні 2025 року, а до березня 2026-го в поле його зору потрапив об’єкт ED138.

13 жовтня 2026 року Голман аналізував дані, отримані телескопом Віри Рубін, за допомогою програмного забезпечення, розробленого спільно з колегою Кевіном Нейпіром, коли його увагу привернуло щось незвичайне. Телескоп зафіксував великий, раніше невідомий об’єкт, що рухався в поясі Койпера.

Команда відстежила об’єкт за 30 фіксаціями, отриманими за 20 ночей спостережень за допомогою телескопа імені Рубін у період з 4 березня по 11 липня 2026 року. Після цього вчені звернулися до більш ранніх даних — і виявили об’єкт в архівних матеріалах камери Dark Energy Camera, що охоплюють період аж до лютого 2016 року. При цьому камера Dark Energy Camera фіксувала цей об’єкт також у 2017, 2018, 2019 та 2023 роках.

Нагадаємо, нещодавно телескопи «Габбл» і «Джеймс Вебб» виявили 27 нових об’єктів за орбітою Нептуна. Діаметр усіх із них перевищує 40 кілометрів.