Земля втрачає запаси прісної води: чому міліють річки в Європі, Україні та що буде далі

Питна вода починає закінчуватися. Вчені вивчили наслідки посухи торік і цього літа та почали шокувати висновками: у 2025 році на 42 відсотках території світу запаси прісної води виявилися нижчими за історичні норми. Річки міліють, свердловини пересихають, льодовики тануть уже четвертий рік поспіль. Що відбувається у світі, Україні та Англії, що ми питимемо і що прогнозують учені, — зібрали в Коротко про.

CNN у вересні 2026 року представила справді лячну доповідь Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО): у 2025-му запаси води на суші на 42% території світу були нижчими за історичні норми, а річки пережили один із найпосушливіших років за останні 35 років. І йдеться не лише про віддалені пустелі. Проблеми вже виникли в Європі — зокрема в Україні, Англії та Німеччині.

Чому вода зникає, якщо є дощі й повені?

За даними ВМО, у 2025 році стік річок був нижчим за норму на 36% річкових басейнів. Майже дві третини спостережуваних свердловин показали рівні підземних вод за межами історичного діапазону.

Чому так відбувається? Дощі можуть випадати рідше, але ставати сильнішими. Вода після зливи швидко стікає в річки, спричиняє паводки й рухається далі, не встигаючи достатньою мірою поповнити підземні запаси. Потім приходить посуха — і з’ясовується, що резервів на чорний день мало. А вода зникає і з тих резервуарів, якими користуються фермери, міста та промисловість.

Ще одна серйозна тривога вчених — льодовики. Вони працюють як величезні природні резервуари: накопичують воду у вигляді льоду, а потім поступово живлять річки. Але у 2025 році всі основні льодовикові регіони світу втрачали лід уже четвертий рік поспіль.

Спочатку прискорене танення може збільшувати кількість талої води й підвищувати ризик паводків. Але в довгостроковій перспективі льодовиків стає менше — а отже, річки, що залежать від них, можуть отримувати менше води саме тоді, коли вона особливо потрібна, наприклад у сухе літо.

За даними ЮНЕСКО, від води, що надходить із гірських районів, залежать близько двох мільярдів людей.

Але глобальне потепління — не єдина причина. Воду активно забирають для зрошення полів, промисловості та міст. Якщо витрачати її швидше, ніж природа встигає поповнювати запаси, навіть відносно дощовий рік не гарантує виходу з кризи.

У січні 2026 року дослідники Університету ООН попередили про ризик так званого "водного банкрутства": у деяких регіонах десятиліття надмірного використання води вже виснажили річки, підземні джерела, озера та водно-болотні угіддя. За даними Reuters, близько чотирьох мільярдів людей стикаються із серйозним дефіцитом води щонайменше один місяць на рік. Reuters

"Ситуація очевидна: запаси води на суші у глобальному масштабі скорочуються приблизно з 2016 року", — заявив Вейн Дженкінсон, директор ВМО з гідрології та кріосфери.

Що це означає для звичайної людини? Вода може дорожчати, її використання можуть обмежувати, а виробництво продуктів харчування коштуватиме дорожче.

Україна: Дністер міліє, малі річки втрачають воду

Водна криза вже зачепила й, здавалося б, благополучні регіони нашої країни. Восени 2026 року на заході України гідрологи попереджали про подальше зниження рівня води в річках. У Хмельницькій області через сильну посуху рівень Дністра в окремих місцях упав до критичних показників — місцеві повідомляли про зниження до 9 метрів відносно звичних позначок, про що писало Коротко про.

На заході країни річки продовжують стрімко міліти. У першій половині жовтня гідрологи очікували посилення маловоддя у восьми областях, а на окремих малих річках — повного припинення стоку, повідомляло Коротко про.

Через низький рівень води та спеку фіксували масову загибель риби — щуки, окуня, судака. Ікра залишається на сухому березі й просто висихає. Звичні місця для риболовлі порожніють, а в Дністровському лимані навіть почали з’являтися морські види — ознака того, що прісна вода відступає.

Але проблеми значно ширші, ніж проблеми рибалок: від рівня води залежать водопостачання населених пунктів, сільське господарство та стан річкових екосистем.

Англія: шланги заборонили, а Джеремі Кларксон пробурив свердловину

Улітку 2026 року посуха охопила більшу частину Англії, і до вересня десять водопостачальних компаній запровадили заборони для приблизно 30 мільйонів споживачів. Людям забороняли використовувати садові шланги для поливання газонів і миття автомобілів.

У деяких регіонах заборони продовжили навіть на осінь і зиму 2026 року. За даними водопостачальних компаній, такі обмеження допомагають знизити попит населення на воду приблизно на 9%.

Найкращий спосіб обійти заборону продемонстрував відомий телеведучий Джеремі Кларксон. Поки всі поливають газони з лійки або ходять із відрами, він просто пробурив свердловину біля свого пабу The Farmer’s Dog у Котсволдсі. Газон залишився зеленим, а вода зі свердловини не підпадає під заборону — вона не з центрального водогону. "Викопуєш яму метрів на сто, ставиш насос — і вода йде. Та, на яку уряд не впливає", — пояснив він.

Німеччина: Боденське озеро та Рейн обміліли

У Німеччині посуха вплинула на промисловість і перевезення. Улітку 2026 року низький рівень води в Рейні почав створювати проблеми для німецької промисловості: вантажні судна не можуть перевозити стільки товарів, скільки зазвичай, а компаніям доводиться шукати обхідні маршрути або платити більше за доставку.

Інший символ посушливої Європи — Боденське озеро на кордоні Німеччини, Швейцарії та Австрії. Восени рівень води в його нижній частині виявився помітно нижчим за норму, а на окремих ділянках довелося призупиняти пасажирське сполучення через недостатню глибину.

Що буде далі: водний апокаліпсис неминучий?

Налякавши населення, вчені почали заспокоювати: прісна вода залишиться, але доступ до неї може стати складнішим і дорожчим. В одних регіонах людям доведеться частіше заощаджувати, в інших — боротися з повенями, а в третіх — шукати нові джерела постачання.

Сценарій 1: посухи стануть регулярними

Якщо спекотні періоди посилюватимуться, а запаси під землею та у водосховищах не встигатимуть відновлюватися, міста й сільське господарство частіше стикатимуться з обмеженнями.

Сценарій 2: вода є, але не там

Сильна злива може затопити вулиці, але не врятувати поля фермерів від багатомісячної посухи. Щоб пережити сухий сезон, потрібно буде придумати, як додатково зберігати воду.

Сценарій 3: нові правила споживання

Ремонт труб, повторне використання очищеної води, ощадливіше зрошення та нові резервуари здатні пом’якшити кризу. Однак це потребує інвестицій і рішень задовго до того, як у крані почне падати напір.

Отже, коротко: водна криза вже настала. Завтра вода буде, але невідомо, скільки її буде і скільки вона коштуватиме післязавтра.