Третя хвиля протестів у Франції: поліція не церемонилася і жорстко розігнала мітингувальників

Третя хвиля протестів проти високої вартості життя та погіршення якості публічних послуг відбулася 31 жовтня. Сутички в Парижі, Марселі та інших французькихмістах почалися після маршів, які зібрали десятки тисяч людей. Частина демонстрантів прийшла в геловінських костюмах.

Про це повідомило видання The Guardian.

За підрахунками МВС, у демонстраціях по всій Франції взяли участь близько 320 тисяч людей. Попередніми вихідними їхню кількість оцінювали у 410 тисяч.

У Парижі на марш вийшли 70 тисяч учасників, які рухалися бульварами на південно-східній околиці, оминаючи центр міста.

Надвечір, коли переважно мирні акції завершувалися, поліція в кількох містах застосувала сльозогінний газ і світлошумові гранати для розгону натовпів. До них долучилися групи людей у масках, які брали участь у заворушеннях. Правоохоронці здійснили 511 затримань.

Протести у Франції — що відомо

У Франції протести тривають третій тиждень поспіль. Причиною невдоволення стали здорожчання життя, проблеми з державними послугами та політика уряду президента Еммануеля Макрона.

До студентів, які виступають проти переповнених класів, незадовільного стану навчальних закладів і проблем із системою вступу до університетів, приєдналися профспілки та представники руху «жовтих жилетів». Серед основних вимог протестувальників — стримування зростання вартості життя та зниження цін на пальне.

Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєз заявив про готовність жорстко реагувати на порушення громадського порядку.

28 жовтня сенат Франції ухвалив законопроєкт, який передбачає колективну фінансову відповідальність учасників зборів, під час яких відбуваються заворушення та погроми. Документ підтримали 229 сенаторів, проти виступили 105. Згідно з ініціативою, учасникам таких зборів можуть висунути вимоги про відшкодування збитків, навіть якщо вони не завдавали його безпосередньо.

Максимальна сума стягнення з однієї особи становитиме 10 000 євро. Відповідальність передбачається покладати на тих, хто свідомо брав участь у групах, створених для вчинення насильницьких дій чи псування майна, або залишався на місці заворушень після вимог поліції розійтися.