"Не бачу тут руки Москви": експерт здивував оцінкою, хто міг зламати "Повітряну тривогу"

Розсилання фейкових сповіщень із застосунку «Повітряна тривога» може виявитися випадковою провокацією, а не масштабною кібератакою спецслужб Росії. Водночас наразі бракує технічних даних, які б пояснювали механізм втручання в роботу застосунку.

Таку думку експерт із кібербезпеки Костянтин Корсун висловив у ефірі телеканалу «Новини.LIVE».

На думку Корсуна, інцидент із фейковими сповіщеннями в застосунку «Повітряна тривога» більше нагадує випадкове виявлення вразливості та несанкціоноване втручання задля провокації, ніж цілеспрямовану кібератаку.

«Хочу зазначити, що додаток, розроблений приватною компанією з Хмельницького за підтримки Міністерства цифрової трансформації, розробили за 48 годин і запустили. І Мінцифра розповсюджувала його по всіх каналах, тому перший день вони отримали один мільйон завантажень. За даними 2024 року, було вже 11 мільйонів користувачів», — нагадав експерт.

За атакою на застосунок «Повітряна тривога» можуть стояти не спецслужби РФ

За його словами, зміст фейкових повідомлень, зокрема згадки про «Орєшнік» російською мовою та посилання на невідомий Telegram-канал, не свідчить про ретельно підготовлену операцію Кремля.

«Судячи з того, що ми бачили вчора в публічно доступних джерелах, це більше скидається на випадковість. Я не бачу тут руки Москви, руки Кремля, тому що так не буває. Тому що якщо знаходять вразливість у додатку на 11 мільйонів користувачів, то наслідки зовсім інші. А тут же ж ми бачимо, що якась написана, вибачте, дурня про якийсь «Орешнік» російською мовою в українському додатку, і ще якусь адресу невідомого телеграм-каналу», — розповів Корсун.

Він також наголосив, що російські спецслужби зазвичай не вдаються до таких методів, якщо йдеться про серйозну кібероперацію.

Розмірковуючи про можливі обставини інциденту, експерт зазначив, що наразі бракує технічних даних, які б пояснювали механізм втручання. Зокрема, невідомо, чи скористалися зловмисники вразливістю API, сервера сповіщень або отримали доступ до облікових записів.

«Тому, скоріше за все, це була випадковість. Випадково хтось, якийсь російський школяр в якомусь там Усть-Цюрюпінську випадково натрапив на додаток, який він не дуже і не розумів, куди він потрапив. Ну, це я так прогнозую такими моделюваннями. І тому він нашвидкоруч придумував «О, в дай я поприколююсь просто. О, какли, то я їм зараз напишу щось». І написав», — припустив Корсун.

Він додав, що характер інциденту не дає підстав вважати його організованою та добре спланованою кібератакою з боку російських спецслужб або керівництва Кремля.

Фейкові сповіщення в застосунку «Повітряна тривога» — що відомо

Команда сервісу тимчасово призупиняла роботу та вимикала push-сповіщення, закликавши не відкривати підозрілі посилання. Влада, Повітряні сили та ДСНС підтвердили відсутність будь-яких реальних загроз. Згодом роботу застосунку відновили, запевнивши, що персональні дані користувачів у безпеці. У українці тим часом відреагували на інцидент хвилею жартів і мемів у соцмережах.