/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F8c4fec67cf34702e0c3e16f29b22b230.jpg)
Путін повертається до Європи через газову трубу: чим загрожує Україні план Трампа
Адміністрація Трампа хоче повернути російський газ до Європи, пропонуючи відновити його транзит через Україну. Для Вашингтона це можливість наблизити енергетичне перемир'я, для Кремля — шанс повернутися на прибутковий ринок і продемонструвати, що міжнародна ізоляція слабшає. Однак Європа, яка роками позбувалася залежності від російських енергоносіїв, не поспішає змінювати курс. Фокус з'ясував, чи здатна газова ініціатива США відкрити Путіну шлях назад до ЄС, кому вона насправді вигідна та які ризики створює для України.
Американська адміністрація має намір відновити постачання газу з Росії до Європи через Україну. Втілити задум щодо транзиту планується у межах енергетичне перемир'я. Саме це питання, згідно з повідомленням The Wall Street Journal, представники Трампа, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, обговорювали під час зустрічей з Путіним і Зеленським, коли приїздили у вересні 2026 року у Москву та Київ. Продавати російський газ планується через американського посередника, аби обійти санкції, які були накладені Європою на Росію.
Вашингтон, знаючи категоричну позицію Європи щодо цього питання, пояснює їй привабливість такого кроку тим, що це дасть змогу європейцям знизити ціни на енергоносії перед початком зимового періоду. Сьогодні показник європейських запасів є нижчим за середній рівень протягом попередніх 9 років. Однак ЄС дотримується своєї лінії поведінки.
Москва хоче використати газове питання, щоб заспокоїти олігархів та продовжувати війну
Обговорення відновлення транзиту свого газу через Україну в європейські держави для російського бізнесу, звісно, є позитивним сигналом. Останнім часом гендиректор Російського фонду прямих інвестицій, який є спецпосланцем очільника Кремля, Кирило Дмитрієв, полюбляє робити заяви про те, що скоро нібито санкції з Росії будуть зняті й всі її гроші повернуться до неї. Цей меседж він надсилає першочергово олігархам.
Як пояснив у коментарі Фокусу головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, економіст Іван Ус сьогодні в Росії між владою та бізнесом комунікація суттєво ускладнилася. Москва шукає варіанти, як її налагодити та заспокоїти багатіїв, аби ті не спрямовували фінанси за кордон.
"Бізнес говорить про те, що, мовляв, чому влада розпочала повномасштабну війну і не прорахувала наслідки. Тому ці люди не впевнені, що в них є майбутнє в Росії. Відповідно, вони будуть думати, як виводити звідти гроші. Не секрет, що цей процес виведення коштів триває там стабільно. Тому російській владі необхідно дати сигнал бізнесу, щоб той не хвилювався, типу все буде добре і триває рух у бік відновлення належної комунікації з Заходом попри те, що війна триватиме. Тобто Кремль хоче пояснити, що навіть не зважаючи на війну, у бізнеса все буде нормально", — зазначив експерт.
Такі розмови про ймовірність відновлення транзиту російського газу до країн Європи, на думку Уса, є небезпечними. Вони мотивують російську владу, продовжуючи бойові дії, налагоджувати взаємини зі своїми бізнесовими структурами.
Європа чекає виборів у США і почне активніше протистояти планам Трампа
Чи вдасться реалізувати задум США та Росії? На думку експерта, це викликає сумніви. Адже лідери Єврокомісії неодноразово заявляли, що проти цього і з січня 2027-го Європа відмовиться від частини російських енергоносіїв, а повністю припинити імпорт газу з Росії планує до кінця наступного року. Тобто залишається рік до того, як ЄС повністю відмовиться від цього товару. Європейці регулярно повторюють, що не будуть купувати російський газ ані на прохання американців, ані навіть якщо війна завершиться.
"Європа засвоїла урок залежності від Росії та не хоче його повторити. Окремі ділки у США говорять про те, що потрібно повернутися до постачання вуглеводнів з Росії до Європи, але варто не забувати, що сьогодні на календарі 2 листопада. Завтра відбудуться вибори у Сполучених Штатах Америки, а 3 січня (за два місяці) буде сформований новий склад Конгресу. Ймовірніше, що він буде в більшості з демократів, його дві палати. Тоді розпочнуться розслідування ось таких подібних пропозицій. Навіть ця угода по дизелю, про яку заявляв Трамп, порушує низку нормативних актів США (щонайменше до восьми законів)", — вказав Ус.
На думку економіста, всі ці заяви про можливість відновити постачання російського газу до Європи робляться для того, щоб Кремль міг пояснити своєму бізнесу, що нібито Росія рухається у напрямку реанімації відносин з європейцями. Це робиться на тлі зняття санкцій з російських олігархів Усманова і Фрідмана. Експерт пояснив, що відновлення транзиту газу Росії принесло б їй значні гроші, але він наголошує, що навряд чи це вдасться реалізувати на практиці. Адже Європа — це незалежний гравець, вона не буде робити те, що скажуть США.
"Сьогодні комунікація між США та Європою порушена. Я повернуся понад тиждень тому з Бухаресту, де модерував саміт з відновлення України. Так от європейські політики чітко сказали, що не хочуть, аби трійка (Трамп, Путін, Сі Цзіньпін) зібралась і вирішила долю Європи. Приклад "Ялти – 1945", коли зібралися Сталін, Рузвельт, Черчилль, сьогодні європейців не влаштовує. Конфронтація по лінії ЄС – США зараз ще більше загострюється", — констатував Ус.
Він прогнозує, що це питання часу, коли знайдуться європейські політики, які скажуть публічно, що Європі з США далі не по дорозі. З його слів, зараз ці заяви не робляться, бо всі в очікуванні результатів проміжних виборів у Сполучених Штатах. А от коли буде оновлений Конгрес, тоді європейці почнуть вести діалог з новими конгресменами й сподіватися, що Трампа почнуть заганяти в певні межі та не дозволятимуть йому робити ті кроки, які він хотів би. Принаймні, можуть початися розслідування щодо зокрема дизельної угоди між США та Росією.
Натяки на початок такого процесу вже є з огляду на повідомлення, що окремі представники Конгресу звернулись до чиновників та компаній з проханням зберігати відповідну документацію. Це, як підкреслив експерт, в межах розслідувань стане доказовою базою. Він додав, що сьогодні певні бізнесові структури саботують розпорядження Трампа по дизельній угоді, через побоювання, що після проміжних виборів є ризик відповідати у судах.
Попри чітку категоричну позицію в Єврокомісії ідею США про відновлення транзиту російського газу через Україну можуть підхопити праві сили в Європі. Політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом нагадав, що причиною хвилі протестів, яка охопила зокрема Францію, Італію, Німеччину, Албанію, Іспанію, якраз і є незадоволення людей, які вказують на високі ціни та низький життєвий рівень.
"Праві сили запропонують варіант здешевлення вартості життя для більшості жителів своїх країн завдяки дешевим російським енергоносіям. Ця практика є привабливою в тому числі у політичному протистоянні крайніх правих з ліберально-демократичними силами. Впевнений, що та сама Аліс Вайдель, Марін Ле Пен, праві у країнах Центрально-Східної Європи можуть підхопити цю тезу як аргумент зниження вартості життя", — припустив Постернак.
США мислять за старими правилами: минула модель стримування Кремля вже не працює
Транзит російських енергоносіїв до Європи через українську територію був серйозним аргументом та гарантією зв'язку України з Заходом і Росією на початку 1990-х та 2000-х років. Як наголосив політолог, це дійсно був елемент стримування Кремля від агресивних дій. Поява "Північного потоку – 1", а згодом і другого, цю стратегію приборкування обнулила. Зараз ми стоїмо перед поверненням минулої практики. США керуються старою моделлю, яка сьогодні вже може не працювати.
"Змінились обставини сприйняття Росією і країн Європи, і сусідства з Україною. На скільки вони є відворотними й чи можуть свідчити про те, що ми можемо повернутися до практики економічних зв'язків, міжнародну взаємодію через спільні транспортні коридори, логістичні хаби? Це велике питання, чи зможуть вони знову бути засобом стримування і упередження Росії від потенційної війни. Підхід американців, який ґрунтується на старих прикладах, може бути зовсім не практичним в нинішніх умовах", — вважає експерт.
Він наголошує, що Росія 2000-2010 років і періоду 2024-2026 — це різні держави з різними підходами до системи міжнародних відносин. Сьогодні Путін прекрасно розуміє, що в його стратегії потенційного конфлікту з країнами Європи відтворення економічних контактів зараз, можливо, і не потрібне. Адже йому й без того, як пояснив політтехнолог, комфортно жити й продавати газ Китаю. Експерт висловив сумнів, що наразі Росії цей транзит аж настільки цікавий, як уявляють собі США та Україна.
"Дуже багато води утекло за ці п'ять років повномасштабного вторгнення. Вже інша Росія та інша Європа. Вони перебувають у стані гібридного протистояння. Нині спроби пов'язати знову будь-які економічні моделі та відновити довіру вважаю (у випадку, якщо Путін залишатиметься при владі) вважаю практично безрезультатними й малоймовірними з огляду на домінування геополітичних інтересів над геоекономічною стратегією", — підсумував Постернак.
Раніше це була економічна стратегія глобальної економіки. Росія знала, що їй вигідно перекачувати в Європу нафту і газ, мати таким чином стабільні доходи, забезпечувати з Україною оптимальне сусідство, вважаючи її зоною свого пріоритетного впливу. Зараз цього вже немає, Москва втратила вплив над Києвом, через газопровід вона його не відновить — впевнений політичний консультант. А навпаки дарувати Україні такий "жирний" сигнал стабілізації — для Росії, напевно, буде недоречно. Тому, ймовірніше, що Кремль навряд чи буде готовий перейти до старої моделі економічних взаємин.
Нагадаємо, що транзит російського газу через територію України до ЄС припинили у січні 2025 року. Українська сторона наприкінці 2024-го заявляла, що хоче покласти край транзитній угоді, в межах якої газ з Сибіру транспортувався до Центральної Європи протягом десятиліть. Ця угода приносила Україні майже мільярд доларів щороку. Москва тоді сигналізувала, що готова вести переговори щодо цього, аби транзит її газу все ж діяв.
ЄС наразі знайшов варіант заміни російського газу в Туреччині та розглядає його в якості постачальника. Країна збільшує видобуток енергоресурсу на родовищах у Чорному морі, які працюють з 2020 року. Щороку ці ділянки приносять Анкарі стільки газу, скільки раніше вона могла видобути

