ШІ, давня ДНК і глибоководні роботи: Китай представив п’ятирічний план розвитку археології

Національне управління культурної спадщини Китаю (NCHA) представило план археологічних робіт на 2026–2030 роки. Він передбачає ширше застосування штучного інтелекту, аналізу давньої ДНК, дистанційного зондування та підводної робототехніки. Про це повідомило видання Arkeonews.

Стратегія передбачає розроблення спеціалізованих моделей ШІ для віртуального відновлення артефактів. Також заплановане розширення досліджень давніх людських популяцій та історичних морських торговельних маршрутів.

Окремий напрям — міжнародна археологічна співпраця. NCHA планує розвивати міжнародне партнерство через польові дослідження в Азії. Вони охоплюватимуть регіони поширення австронезійських мов, Гімалаї, а також історичні маршрути Шовкового та Морського шовкового шляхів.

У Середземномор’ї та на Близькому Сході китайські команди співпрацюватимуть з установами Єгипту, Греції, Саудівської Аравії та Тунісу. Китай також має намір розширити наукову інфраструктуру завдяки археологічній лабораторії національного рівня та Національному музею морської археології, який будують у Ціндао.

ШІ для цифрового відновлення давніх артефактів

Під час розкопок археологи нерідко знаходять тисячі пошкоджених предметів або їхніх уламків. Дослідникам потрібно визначити, які фрагменти належать одному виробу. Особливо складно це зробити, коли частини виявили на різних ділянках розкопок. Запропоновані системи ШІ аналізуватимуть археологічні дані, розпізнаватимуть окремі фрагменти та шукатимуть можливі зв’язки між ними. Це допоможе створювати цифрові реконструкції. Самі оригінальні предмети при цьому не зазнаватимуть фізичних змін.

Такий підхід уже застосовували на археологічній пам’ятці Саньсіндуй у провінції Сичуань. Лабораторія цифрової культури Tencent працювала там разом із Сичуанським інститутом культурних реліквій та археології. Команда поєднала ШІ, комп’ютерний зір і тривимірне моделювання, щоб дослідити бронзові вироби та визначити, як з’єднувалися їхні уламки. Нова національна програма має поширити такі можливості на археологічні дослідження в різних частинах Китаю.

Пошук археологічних пам’яток за знімками з повітря

Ще один важливий напрям — застосування штучного інтелекту для аналізу даних дистанційного зондування. Їх отримують із літаків та інших платформ спостереження. Супутникові знімки й аерофотографії охоплюють великі території. Завдяки цьому науковці можуть вивчати археологічні ландшафти, обстеження яких на місцевості потребувало б значних зусиль і часу.

Системи розпізнавання зображень на основі ШІ допомагають опрацьовувати такі матеріали. Вони шукають характерні ознаки давніх споруд, стін та інших археологічних об’єктів. Науковці створили вдосконалену модель глибинного навчання DeepLabv3+. Система виявляє ознаки об’єктів, пошук яких інакше вимагав би тривалого ручного аналізу.

Давня ДНК і глибоководна робототехніка

Ще один пріоритет — дослідження давньої ДНК. Науковці вивчатимуть ранні людські популяції, їхні переміщення та зв’язки з іншими групами у Східній Азії та Євразії. Можливості таких досліджень демонструють знахідки з карстової печери Байшія на Тибетському плато.

У 2019 році аналіз давніх білків дозволив визначити, що нижня щелепа віком щонайменше 160 тисяч років належала популяції, спорідненій із денисівцями. В іншому дослідженні, опублікованому 2020 року, вчені виявили мітохондріальну ДНК денисівців у печерних відкладах.

Ці відкриття показують, як молекулярні методи допомагають отримати відомості про давні популяції. Такі подробиці не завжди можна встановити лише за скелетними рештками та артефактами.

Програма також приділяє увагу підводним роботам та обладнанню для глибоководних розкопок. Зокрема, їх планують використовувати для дослідження давніх затонулих суден. У жовтні 2022 року китайські науковці виявили в Південнокитайському морі два кораблі часів династії Мін. Вони лежать на глибині приблизно 1500 метрів.

Для обстеження суден дослідники використовували пілотований підводний апарат Shenhai Yongshi, назва якого означає «Глибоководний воїн». Разом із ним працювали безпілотні підводні апарати та спеціалізоване обладнання для отримання зображень. До червня 2024 року з місць кораблетрощ підняли понад 900 артефактів.

Спираючись на ці дослідження, нова програма передбачає подальший розвиток підводної робототехніки. Також заплановане вдосконалення глибоководних апаратів і спеціалізованих інструментів для розкопок на морському дні.

Нагадаємо, що в Китаї досліджують мавзолей Шанчжаояо поблизу Сіаня віком близько 2250 років, який може належати імператриці-вдові Хуаян. Вона була прийомною бабусею Цінь Ши Хуанді, який об’єднав Китай у 221 році до нашої ери. Навколо центральної гробниці виявили 45 менших поховань, а всі 30 останків, стать яких вдалося визначити, належали жінкам. Аналіз кісток показав ознаки поганого здоров’я, нестачі харчування в дитинстві та значних фізичних навантажень у дорослому віці.

Окрім того, дослідження 3200-річної гробниці воєначальниці Фу Хао допомагає відтворити військове та придворне життя давнього Китаю. Майже недоторкане поховання відкрили 1976 року в Іньсюї поблизу Аньяна у провінції Хенань. Фу Хао була дружиною царя У Діна з династії Шан, а давні написи засвідчують, що вона очолювала військові походи. У гробниці знайшли близько 130 бронзових предметів озброєння, зокрема сокиру вагою приблизно дев’ять кілограмів, яка символізувала військове командування та царську владу.