Від мозаїки в музеї Леніна до чуттєвих ню: що показують на виставці Віктора Григорова в Києві

У Національному музеї «Київська картинна галерея» розпочинає роботу виставковий проєкт «Віктор Григоров. Життя», присвячений українському художнику-нонконформісту Віктору Григорову. Експозиція охоплює творчий шлях митця — від ранніх студентських робіт до експериментів кінця 1990-х — початку 2000-х років, повідомляє фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

Виставка розкриває різні грані творчості художника, який поєднував нонконформізм із виконанням масштабних державних замовлень. Григоров був студентом-«формалістом», якого ледь не виключили з Київського художнього інституту, але згодом створив монументальну флорентійську мозаїку в музеї Леніна. Він також працював над оздобленням Михайлівського Золотоверхого собору та став одним із перших українських митців, які вийшли на європейську мистецьку сцену після відновлення незалежності.

Віктор Григоров народився в селі Семенівка на Мелітопольщині. У творчості він уникав соцреалістичних кліше, хоча й співпрацював із радянською державною системою. Навіть у роботах на замовлення художник зосереджувався на загальнолюдських темах.

Що покажуть на виставці

Експозиція включає рідкісні ранні роботи Григорова: індустріальні сюжети, морські та гірські пейзажі, заполярні краєвиди з юртами й оленями. Останні викликали неприйняття радянських викладачів.

Окрему частину виставки присвятили ескізам до монументальних проєктів художника. Серед них — рельєфи «Дотик дня і ночі» для готелю «Чорне море» в Одесі (1972), а також ескізи вітража та гобеленів для київського готелю «Інтурист» (1989), нині President Hotel Kyiv.

Григорова називали людиною «ренесансного таланту». Він працював із різними матеріалами й самостійно обробляв камінь, метал і дерево.

Водночас найбільшу частину експозиції становлять твори в жанрі ню, за якими багато хто впізнає митця. Жіночі образи на його полотнах бувають пишними або, навпаки, легкими й невагомими, мов ангели. Проте тілесність у стилізованих портретах не стає головною: через неї художник передає абстрактні ідеї, власні переживання та тривоги.

Оголеність у цих роботах виступає метафорою. У жіночих образах Григоров досліджував природу чуттєвості, співвідношення божественного й земного, цнотливого та пристрасного.

Творчі пошуки художника

Ретроспектива починається з робіт періоду навчання в Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша та Київському художньому інституті (нині НАОМА). Завершують її експерименти кінця 1990-х — початку 2000-х років.

Експозиція також показує творчі пошуки Григорова та його прагнення виробити власний художній стиль. Митець запитував себе: «Хто я – експресіоніст чи неоекспресіоніст?..» Серед його джерел натхнення були Джотто, Пікассо та давньоукраїнська ікона. Художник шукав власну інтонацію та палітру, які згодом стали впізнаваними рисами його творчості.

Віктор Григоров помер у віці 62 років. Його творчий шлях охопив кілька десятиліть, а виставка «Життя» дає змогу простежити, як змінювалося мистецтво художника та формувалася його авторська манера.

Вартість вхідного квитка становить 200 грн, для пільгових категорій відвідувачів — 100 грн.