/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Ffb3bf88dd1b58c468ba3d393f4fa3dcf.jpg)
Вода з крана може стати непридатною для пиття: експерт попередив про небезпеку блекаутів
Каналізаційні стоки можуть потрапити у водопровід через відключення світла / © pixabay.com
Масштабні знеструмлення можуть загрожувати не лише перебоями з подачею води, а й санітарними проблемами. Якщо через відсутність електрики зупиняться насосні станції, каналізаційні стоки можуть потрапити у водопровідну систему, а для відновлення належної якості води знадобиться додаткове знезараження.
Про такий сценарій заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко в інтерв’ю YouTube-каналу «Суперпозиція».
«На п’ятий рік війни водонасосні станції в Україні досі не мають резервних джерел живлення», — стверджує експерт.
За його словами, у разі зупинки каналізаційних насосів стоки можуть потрапити до системи водопостачання. Тоді воду доведеться сильно хлорувати, і її не можна буде використовувати для пиття та приготування їжі. Попенко припускає, що такі обмеження можуть тривати до трьох місяців.
Як приклад він навів Миколаїв, де від 2 листопада справді заборонили вживати воду з крана та готувати на ній їжу. Водночас міська влада пояснює це додатковим знезараженням мереж через погіршення мікробіологічних показників під час транспортування води, а не потраплянням каналізаційних стоків через знеструмлення.
Чому експерт вимагає генератори для насосних станцій
Попенко також поставив під сумнів ефективність використання коштів, виділених на резервне живлення водоканалів. Він нагадав, що після ударів по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 торік на встановлення потужних генераторів для насосних станцій спрямували 500 млн грн.
«Де ці генератори, чому вони не встановлені? Якщо їх було мало, чому рік тому не виділили 1 млрд або 2 млрд? Цього року виділили ще 600 млн грн», — заявив експерт.
Яке резервне живлення вже має Київ
Офіційні дані свідчать, що у столиці резервні джерела живлення для водоканалу вже використовують, хоча вони не можуть повністю замінити централізоване електропостачання.
13 жовтня Київська міська рада повідомила, що «Київводоканал» має 103 генератори потужністю від 15 кВт до 1 МВт. За словами міського голови Віталія Кличка, система водовідведення столиці повністю забезпечена резервними джерелами живлення. Водночас генератори не можуть працювати безперервно, а для перемикання на них потрібен час.
22 жовтня «Київводоканал» повідомив, що після російської атаки чотири каналізаційні насосні станції підприємства залишилися без електропостачання, але продовжили працювати завдяки резервним генераторам. Для оперативного налаштування систем автономного живлення залучили десятьох фахівців — змінних інженерів та електриків.
5 листопада виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв під час брифінгу повідомив, що для резервного живлення системи водопостачання столиці вже задіяли 104 генератори загальною потужністю 16 МВт, а також спеціально збудовані електростанції. За його словами, завдяки цьому вдалося у стислі терміни відновити подачу води в будинки киян після перебоїв з електропостачанням. Водночас місто планує розгорнути додаткові резервні електростанції потужністю ще 40 МВт.
Того самого дня Кабінет Міністрів повідомив, що передасть Києву ще 10 генераторів для водоканалу. Ще 21 установку мають отримати 12 громад в інших регіонах України.
Наведені цифри стосуються Києва й не дають підстав оцінювати забезпеченість резервним живленням усіх українських водоканалів. Водночас вони показують, що навіть наявність генераторів не гарантує безперервної роботи масштабної системи водопостачання.
Перебої з водою через знеструмлення — ситуація в містах
5 листопада проблеми з водопостачанням виникли у Києві та Сумах: об’єкти місцевих водоканалів залишилися без електрики. Подачу води мали відновити після стабілізації енергопостачання, про що повідомили комунальні служби.
У КМДА пояснили, що в столиці можливості резервного живлення різняться залежно від району. Зокрема, Оболонь під час масштабних відключень може зберігати водопостачання завдяки особливостям місцевої системи, тоді як для більшості інших районів звичайних генераторів недостатньо.
Після попередніх знеструмлень у Києві водопостачання відновлювали поступово: спочатку подачу води повернули до частини будинків, а в районах, де її ще не було, бювети планували підключати до генераторів. Відновлювальні роботи та організацію доступу до води координувала міська влада.

