Людина ще працює, але вже без відстрочки: чи може роботодавець достроково зняти бронь під час звільнення

Працівник подав заяву на звільнення й ще два тижні працює, але відстрочку від мобілізації він може втратити значно раніше.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання Primus Partners, адвокат Сергій Касянчук в ексклюзивному коментарі «Телеграфу» пояснив, як працює анулювання бронювання під час звільнення. Адвокат розповів, хто й коли може його ініціювати та що робити, якщо роботодавець зняв бронь без попередження.

Ще працює, але вже без броні: як це можливо за два тижні до звільнення

Чинний порядок передбачає, що роботодавець може анулювати бронювання ще до завершення трудових відносин. Тому двотижневий строк попередження не гарантує, що відстрочка діятиме весь цей час.

«Працівник може подати заяву про звільнення й далі виконувати свої обов’язки, але вже втратити бронювання. Людина ще працює на критично важливому підприємстві й робить потрібну державі роботу, проте відстрочки від мобілізації більше не має», — пояснює Касянчук.

Окремо адвокат звертає увагу на ризик тиску на працівника. За його словами, бувають випадки, коли роботодавець користується цим механізмом, щоб натиснути на людину або пришвидшити її звільнення.

«Не кожне дострокове анулювання незаконне. Проте наявність такого механізму не має давати змоги безпідставно створювати для працівника ризик мобілізації», — зазначає він.

Сам пішов чи стався конфлікт: що важить для закону

Хто саме починає звільнення, для процедури не є вирішальним. Адвокат пояснює, що головне — підстави, які передбачає закон. Водночас обставини звільнення можуть бути принципово важливими, коли оцінюють, чи правомірно діяв роботодавець.

Касянчук розрізняє дві ситуації:

• працівник звільняється добровільно, а роботодавець у встановленому порядку припиняє бронювання;

• між сторонами стався трудовий конфлікт, і після нього роботодавець ініціює анулювання ще до завершення відносин.

«У другому випадку треба з’ясувати, чи дотримано вимог законодавства і чи не використали анулювання як засіб неправомірного впливу», — каже адвокат.

На його думку, закон має утримувати баланс між правом роботодавця керувати кадрами і захистом працівника від необґрунтованої втрати відстрочки.

Бронь знято, договір діє: що очікує людину на роботі

Анулювання бронювання саме по собі не припиняє трудових відносин. Людина може й далі працювати на підприємстві. Проте якщо в неї немає інших законних підстав для відстрочки, її вже можуть мобілізувати.

Роботодавець при цьому не має безумовного обов’язку бронювати працівника повторно, навіть якщо трудові відносини тривають.

«Виникає парадоксальна ситуація: підприємство й далі потребує працівника, але своїм рішенням може позбавити його механізму, який дозволяв працювати без ризику призову. Тому дострокове анулювання не можна розглядати лише як внутрішнє кадрове рішення. Його наслідки виходять далеко за межі трудових відносин», — наголошує Касянчук.

Коли відстрочка зникає насправді

Подання роботодавцем заяви про анулювання ще не означає, що відстрочка припинилася. За словами адвоката, вирішальним є завершення процедури й анулювання у встановленому порядку. Актуальну інформацію про бронювання можна перевірити в застосунку «Резерв+».

Проте електронні системи дозволяють проводити такі процедури досить швидко, тож бронь може зникнути ще до завершення двотижневого строку. Іноді людина дізнається про це вже після того, як зміни з’явилися в реєстрі.

Три важливі поради

Тому адвокат радить:

1. Не покладатися лише на усні домовленості з роботодавцем.

2. За можливості письмово узгоджувати порядок і строки припинення бронювання.

3. Перевіряти актуальний статус бронювання в «Резерв+».

Раніше, 26 жовтня, Кабмін оприлюднив нові зміни правил бронювання. Навіть підприємства оборонного та енергетичного секторів втратили можливість автоматично бронювати всіх військовозобов’язаних працівників.