Союзникам США потрібен план дій на решту президентського терміну Трампа — Bloomberg

Після нищівної поразки республіканців на проміжних виборах у США цього тижня американський президент Дональд Трамп може спробувати відігратися в зовнішній політиці — сфері, де його влада залишиться майже непорушною, пише в статті для Bloomberg оглядач Марк Чемпіон.

Це викликає занепокоєння українців, які побоюються, що Трамп може звинуватити їх у своїй політичній поразці або дійти висновку, що його спадщина залежить від того, чи вдасться змусити Україну капітулювати перед Москвою. Тим часом іранці побоюються, що Трамп може спробувати “добити” їх. Ізраїльтяни стурбовані тим, що президент США може піти на поступки мінливій хвилі громадської думки, спрямованій проти них. А лідери Куби, які й раніше знали, що острівна країна є однією з цілей Трампа, тепер повинні ще більше непокоїтися.

Деякі з цих побоювань цілком можуть справдитися, але точно невідомо, як саме діятиме найнепередбачуваніший президент США. Єдине, що не викликає сумнівів, — це очікування нестабільності.

“Трамп завжди мав схильність подвоювати ставки, коли зазнає невдачі, майже не думаючи про наслідки”, — зазначав американський письменник та оглядач Тімоті О’Браєн.

Однак американські партнери можуть принаймні поставити запитання про те, що буде далі, використовуючи правильну парадигму, і це стосується не лише того, які повноваження Трамп збереже або втратить. Досить надійним прогнозом є те, що Трамп, який протягом двох років керував США, догоджаючи власним забаганкам, прославляючи та збагачуючи себе та своїх близьких, робитиме те, що найкраще слугуватиме його інтересам.

Наприклад, важко уявити, як відновлення високоінтенсивної війни з Іраном могло б відповідати цим критеріям. Хоча Трамп не з тих, хто визнає свої помилки, він, здається, все-таки погодився з думкою віцепрезидента США Джей Ді Венса про те, що війна з Іраном та її економічні наслідки стали ключовими чинниками поразки республіканців. І якщо американці настільки обурені війною з Іраном, то для відновлення бойових дій Трампу довелося б поставити політичні питання вище за власні інтереси.

Відновлення війни стало б катастрофою для лідерів Близького Сходу, з якими президент США і його родина укладали угоди. Наразі лідери регіону закликають Трампа утриматися від відновлення ударів, однак президент США раніше не надто прислухався до них, вважаючи, що іранський режим впаде за лічені дні. Сьогодні Трамп не може перебувати в тій самій ілюзії, але це не означає, що він не відновить бомбардування. 

На Україну та Європу чекають ще складніші виклики. Європейці побоюються, що Трамп може без вагань позбавити континент американського захисту. Вони також будуть (за винятком власних ультраправих популістів) вороже ставитися до поглядів Трампа на роль демократії та Заходу. У цьому сенсі Європа та Україна є більшими ворогами Трампа, ніж російський диктатор Владімір Путін, і ця ситуація навряд чи зміниться. Водночас не зникли й перешкоди, які заважають Трампу укласти угоду між Україною та Росією та здобути імідж миротворця, який він хоче зробити частиною своєї політичної спадщини.

Логічно, що Трамп мав би дійти такого висновку: якщо спроби передати Путіну українські території та домогтися поступок у питанні європейської безпеки, яких він прагне в обмін на вигідні для США комерційні угоди, провалилися навіть тоді, коли республіканці контролювали Конгрес, то, можливо, саме зараз настав час шукати інший підхід. Це означало б використання проукраїнських настроїв нових американських законодавців і тиск на Путіна з метою змусити диктатора піти на компроміс, чітко продемонструвавши, що Росії ніколи не вдасться ані захопити Україну, ані розвалити НАТО.

Кремль розраховує, що цього не станеться.

“Ми щиро розраховуємо, що він (Трамп — ред.) продовжить свої миротворчі зусилля”, — заявив речник Путіна Дмітрій Пєсков, коментуючи поразку республіканців.

Ці слова насправді означають, що РФ розраховує на спроби змусити Україну та Європу капітулювати перед вимогами Путіна. 

В Ізраїлі наслідки американських проміжних виборів можуть мати серйозний вплив на спроби сформувати уряд після того, як 27 жовтня в країні відбулися власні вибори. Трамп підтримував ізраїльського прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу. Однак є побоювання, що Ізраїль “може втратити” США після того, як Трамп покине Білий дім.

Ворожість деяких американських виборців до Ізраїлю вплинула на результати голосування у США.

Не лише Ізраїль повинен кардинально переглянути свою зовнішню політику. Кожен національний лідер має підготуватися до останніх років перебування Трампа на посаді, а також налаштуватися на те, якою буде Америка після Трампа, зазначає оглядач.

Politico писало, що наміжнародну спільноту чекають ще два непрості роки терміну Трампа. Після перемоги демократів Україні, ЄС та решті світу доведеться мати справу з політично ослабленим Трампом, який може стати агресивнішим та буде ще наполегливіше домагатися того, що вважає необхідним отримати. Європейські лідери повинні замислитися над тим, як змінилися США, незалежно від того, хто контролює Конгрес, вважає видання. Європа досі повною мірою не усвідомлює того, наскільки змінився американський політичний ландшафт, зокрема й Демократична партія.

Як зазначав експосол України в СШАОлег Шамшур у статті“Трамп програв Конгрес, але не владу: чого Україні чекати від США?”, малоймовірно, що результати проміжних виборів помітно вплинуть на зовнішню політику Вашингтона. Головною фігурою в її формуванні та здійсненні є президент США. Відносини України зі Сполученими Штатами й надалі переважно залежатимуть від примх, егоїстичних розрахунків і дій Трампа та його слухняної команди, вважає Шамшур.

На постійну увагу заслуговує також баланс сил усередині Демократичної партії, адже представники її радикального крила виступають за зменшення заангажованості США за кордоном і скорочення допомоги іншим країнам. Україні необхідно інтенсифікувати роботу з новим складом американського Конгресу “за всіма азимутами” й виконувати її ефективно та професійно, зауважував дипломат.