Тібор Гашпар

Гашпар Тібор: депутат словацького парламенту та ексочільник словацької поліції

Гашпар Тібор — рік провів у попередньому ув’язненні за підозрою у створенні організованої злочинної групи всередині поліції

Біографія

Тібор Гашпар народився 23 квітня 1962 року в місті Кежмарок, Словаччина (на той час Чехословаччина).

Освіта

У 1981 році Тібор закінчив Середню промислову електротехнічну школу в місті Міхаловце. Він навчався за напрямом, пов’язаним з технічним обслуговуванням обчислювальної техніки.

Наступного року Гашпар вступив на факультет фізичного виховання та спорту Університету Коменського в Братиславі. П’ять років навчання завершилися отриманням диплома педагога.

У 1993 році він розпочав спеціалізовану поліцейську освіту в Академії Поліцейського корпусу в Братиславі.

Сім’я

Тібор одружений. Його син Павол у 2023 році обійняв посаду державного секретаря в міністерстві юстиції, а в серпні 2024 року був призначений директором Словацької інформаційної служби.

Кар’єра

Після закінчення університету Гашпар влаштувався на роботу вчителем у початковій школі в місті Нітра. У 1990–1993 роках він був асистентом на педагогічному факультеті Університету Костянтина Філософа в Нітрі.

У 1993 році Тібор вирішив піти на службу в поліцію. У грудні він став слідчим у Нітрі. З 1993 по 1996 роки Гашпар працював слідчим, а з 1996 по 1999 рік обіймав посаду заступника директора окружного управління розслідувань Поліцейського корпусу в Нітрі.

У 2003–2005 роках він був першим заступником директора Регіонального управління Поліцейського корпусу в Нітрі та одночасно директором Управління судової та кримінальної поліції.

У 2005 році, за другого уряду Мікулаша Дзурінди, Гашпар отримав призначення на посаду директора Управління з боротьби з корупцією.

Він зберіг цю посаду і за уряду Роберта Фіцо. У 2008 році президент Іван Гашпарович надав йому звання генерала. У 2010–2011 роках Тібор повернувся до Управління судової та кримінальної поліції в Нітрі, а в 2012 році міністр внутрішніх справ Роберт Каліняк призначив Гашпара президентом Поліцейського корпусу Словаччини.

У цій ролі Тібор керував численними резонансними розслідуваннями, включаючи справи про корупцію та розкрадання в урядових колах. Його робота привернула міжнародну увагу в 2018 році після вбивства журналіста Яна Куцяка, який розслідував зв’язки словацької еліти з італійською мафією Ндрангета.

Гашпар активно виступав за розкриття цієї справи, оголосивши винагороду в 1 мільйон євро за інформацію про вбивць. Однак суспільний тиск і критика за повільне розслідування призвели до його відставки в травні 2018 року. Після цього Тібор недовго працював радником міністра внутрішніх справ Деніси Сакової.

У 2023 році Гашпар увійшов у політику, ставши кандидатом від партії Фіцо SMER-SD на парламентських виборах. Його обрали депутатом і призначили головою парламентського комітету з оборони та безпеки, а згодом він став заступником голови Національної ради.

Однак у листопаді 2024 року він відмовився від посади голови комітету, пославшись на зайнятість. Гашпар також є заступником голови партії SMER-SD.

Компромат

Кар’єра Тібора Гашпара не обійшлася без гучних скандалів, які кинули тінь на його репутацію. У 2020 році він опинився в центрі справи «Очищення» (Purgatory), одного з найгучніших корупційних процесів в історії Словаччини.

Прокуратура звинуватила Гашпара та бізнесмена Норберта Бєдьора у створенні організованої злочинної групи всередині поліції. За версією слідства, ця група перешкоджала розслідуванням, маніпулювала поліцейською роботою та захищала політичних і ділових союзників.

Тібора заарештували в листопаді 2020 року, і він провів рік у попередньому ув’язненні, поки його не звільнили в листопаді 2021 року. Він категорично заперечував свою провину, називаючи звинувачення політично мотивованими.

Деякі експерти та прокурори називали його керівництво поліцією політизованим. Стверджувалося, що політичні розслідування або блокувалися, або вибірково проводилися в інтересах правлячої партії.

Призначення його сина Павола на посаду голови Словацької інформаційної служби викликало звинувачення в непотизмі. Додатковий резонанс спричинили прослуховування, які вказували на можливий тиск Павола Гашпара на міністра Роберта Каліняка.

У вересні 2025 року Гашпар опинився в центрі міжнародного скандалу, порівнявши Україну з ХАМАС у телевізійній дискусії. Його заява про те, що вторгнення Росії в Україну було «спровокованим», викликала хвилю осуду як у Словаччині, так і за її межами. Ці слова сприйняли як відголоски кремлівської пропаганди.

Крім того, його інтерв’ю російському пропагандистському агентству ТАСС, де він критикував допомогу Україні та президента Зеленського, посилило сприйняття його як політика, схильного до проросійських наративів. Ці епізоди, разом із його висловлюваннями про можливий вихід Словаччини з ЄС, зробили Гашпара однією з найбільш суперечливих фігур у словацькій політиці.