Беатрікс Поттер: неймовірна жінка-міколог, яка створила безсмертні казки

Елен Беатрікс Поттер народилася в багатій родині вікторіанської епохи.

У маленької Елен було, типове для того часу, закрите і самотнє дитинство.

Її брат Бертрам, який був молодший на 6 років став для неї близьким другом.

У 8 років, Беатрікс заповнила альбоми малюнками тварин і рослин.

Поттер була особливо близька з батьком, і саме він першим визнав її художній талант.

Також саме батько прищепив любов до науки.

Він часто брав її в музеї а також до його відомих друзів, включаючи живописця прерафаеліта сера Джона Еверетта Міллеса.

Любов Беатрікс до тварин поділяв і її брат.

Діти годинами спостерігали і робили начерки домашніх тварин, які жили в їх навчальній кімнаті.

Такій кількості домашніх вихованців може позаздрити будь-яка дитина: жаби, черепахи, саламандра і навіть кажани, також польові миші, їжаки і кролики, які були без дозволу внесені в будинок в паперових пакетах.

Дитячий інтерес до біології і зоології був підживлений щорічними канікулами в Пертширі, а пізніше і в Озерному краї.

Ці канікули дали Беатрікс і її брату можливість вільно блукати в сільській місцевості, спостерігати, робити начерки, ловити і навіть препарувати різних тварин і птахів.

В сільському будинку, куди влітку сім'я виїжджала, жили кролі.

Одного з них, Пітера Пайпера, дівчина особливо шанувала.

Після того як Бертрама відправили в школу-інтернат Беатрікс провела більшу частину своєї юності одна, самостійно вивчаючи живопис і малюючи ескізи.

Інший вихід для її творчості був щоденник, в якому вона використовувала секретний код для запису щоденних думок і спостережень.

Така звичка не покидала її до 30 років.

До своїх 20 років Беатрікс перетворилася у талановитого натураліста.

Вона вивчала рослини і тварин в музеях на Кромвель-Роуд.

Якби вона народилася через півстоліття, ми могли б дізнатися її, як міколога — експерта з грибів.

В 21 рік Беатрікс Поттер отримала Сертифікат Художника відділення гуманітарних наук з малювання.

Як більшість дорослих дочок багатих людей, вона не працювала і в неї було достатньо часу, щоб займатися живописом і природничими науками.

Поттер була першою людиною у Великобританії, і однією з перших у світі, яка зробила відкриття, що лишайники складаються з двох організмів, грибів та водоростей.

Мікроскопічні дослідження лишайників привели її до висновку, що ці організми живуть у взаємовигідних відносинах — симбіозі.

У 1897 році Беастрикс Поттер написала наукову роботу, названу "Проростання спор Agaricineae" і з допомогою її дядька, відомого хіміка сера Генрі Роскоу, робота була представлена в Кью від імені Беатрікс Суспільству Ліннея.

Але так як вона не була професором і, що більш імовірно була жінкою, то до її роботи не поставилися серйозно і її теорії були відхилені.

(У 1997 році Товариство опублікувало офіційні вибачення Поттер посмертно.).

Вона також почала писати ілюстровані листи дітям її колишньої гувернантки, Енні Мур.

Кролик Пітер народився в листі, який вона написала у вересні 1893 синові Енні, Ноелю.

Сім років потому Беатрікс попросила у Ноеля цей лист тому і скопіювала ілюстрації, щоб надрукувати першу книгу "Повість про Кролика Пітера".

Більшість героїв-тварин в її казках мають людські рисиі: носять одяг, живуть в будинках, розмовляють.

У них є сім'ї з тієї ж ієрархією відносин, до якої звикли англійські діти рубежу XIX – XX століть.

Починаюча письменниця сама видала історію про кролика.

Побачивши копію цієї книги, видавець Фредерік Уорн зацікавився нею і вирішив видати Кролика Пітера.

Книга справила великий фурор і протягом року їм довелося видати ще шість тиражів, щоб задовольнити попит.

У 1903 році герой Кролик Пітер був запатентований і випущений в якості м'якої іграшки.

Цей успіх ознаменував початок довічних відносин між Беатрікс Поттер і видавництвом Фредеріка Уорн.

Це співробітництво пізніше призвело до дружбу, а потім до любові між Беатрікс і Норманом Ворном.

У 1905 році він зробив їй пропозицію руки і серця.

Однак, через місяць Норман несподівано вмирає від раку крові.

Беатрікс була спустошена.

Менше ніж через рік після смерті Нормана, Беатрікс купила ферму Хілл Топ в селі Сорей в Озерному краї, щоб почати самостійне життя.

Беатрікс Поттер захоплювалася господарством, але вона продовжувала писати і видавати одну-дві маленькі книжки" кожен рік протягом наступних восьми років.

В 1909 році, купуючи іншу ферму в Камбрії, що недалеко від ферми Хілл Топ, вона зустріла і покохала місцевого юриста — Вільяма Хіліса.

У 1913 році Беатрікс Поттер все ж вийшла заміж за Вільяма і стала місіс Хіліс.

Пізніше Беатрікс також стала експертом в розведенні овець породи Хердвик, що живуть тільки в Озерному краї в Камбрії, в Північно-Західної Англії.

Фактично, якби не Беатрікс Поттер, вони, можливо, зникли б зовсім.

За своє життя Беатрікс Поттер видала 23 книги малого формату для дітей.

Крім сільського господарства, головною пристрастю Беатрікс в останні роки її життя була охорона природи, інтерес, натхненний її дружбою з вікарієм Хардвиком Ронсли, одним із засновників Національного фонду.

На дохід від продажу своїх книг Поттер купувала землі і ферми в Озерному краї, тим самим зберігаючи частину унікального пейзажу краю, а також традиційні методи сільського господарства.

22 грудня 1943 року, у віці 77 років Беатрікс Поттер померла після тривалого бронхіту.

Вона заповіла 14 ферм і 4000 акрів земи Національному фонду.

Землі, якими вона володіла, захищають від забудови і сьогодні.

За її розпорядженням там продовжують розводити хердвикских овець.

Досі вона залишається в тіні своїх колег-чоловіків.

Між тим, внесок Ади Лавлейс, уродженої Байрон, в розвиток програмування можна по праву вважати великим.

Як повідомляв портал "Знай.

uа", Марія Кюрі єдина жінка, яка отримала Нобелівську премію одразу в двох дисциплінах: хімії та фізики.

Вона зробила безцінний внесок у науку.

Також "Знай.

uа" писав, Мод Вагнер стала першою татуювальницею, зайнявши місце в "чоловічий" професії в XX столітті.