відомі волиняни: Барбара Крафтувна, донька-актриса луцького архітектора

Вулиця Елізи Ожешко в Луцьку в тридцятих.

По центру вулиці прокладають водогін.

З архіву Луцького водоканалу 5 грудня 1928 року в родині луцького архітектора Тадеуша Краффта народилася донька Барбара.

Спочатку донька разом із мамою Джозефою Саришевською проживала в Варшаві, а батько в Луцьку, де працював архітектором.

В період з 1922 по 1932 роки Тадеуш Краффт обіймав посаду районного архітектора в Ковельському повітовому старостві.

В 1932 Тадеуш переїхав до Луцька на постійне проживання.

Сім’я Краффтів проживала по вулиці Елізи Ожешко (пол.

Orzeszkowej, зараз Бойка, – ХЛ).

З 1932 року Тадеуш Краффт працював як луцький міський архітектор у Волинському відділені Товариства архітекторів Речі Посполитої, президентом якого був Францішек Кокеш.

Барбара разом із матір’ю Джозефою Саришевсько, nto.

plУ 1930-х роках на території Волинського воєводства постійно жили і працювали лише сім архітекторів, які мали право виконувати проекти будівель всіх типологічних груп.

На Луцьк таких було четверо: Францішек Кокеш, Владислав Стахонь, Сергій Тимошенко та Тадеуш Краффт.

Батько Барбари виступив автором ряду статей, присвячених будівництву на Волині, що публікувались на сторінках часопису «Волинські технічні відомості» (1925-1939).

Тадеуш Краффт, nto.

pl Матір Барбари Джозефа не лише займалась домашніми справами, вихованням чотирьох дітей, а й мала багато талантів: грала на скрипці та піаніно.

Старша на чотирнадцять років сестра Барбари Марія стала талановитою співачкою.

В автобіографії Барбара порівнює свою маму із Кармелітою, і не раз згадує про її «іспанський характер».

В десятилітньому віці Барбара часто супроводжувала батька на вечори в Клубі інтелігенції в Луцьку.

Вона згадує, що засідання відбувалися в прекрасній дерев’яній віллі з верандами та парком.

Барбара разом з подружками із Луцька, nto.

Разом з родичами Барбара часто відпочивала поблизу річки Стир біля замку Любарта.

Про один із таких відпочинків згадує її подружка заслужений польський архітектор Ірена Червінська-Оборська.

«Дорослі забирали нас над річку Стир, недалеко замку Любарта.

То була елегантна пристань, як в американських фільмах.

З кав’ярнями, ресторанами.

Пані носили тоді вовняні купальні костюми, навіть мокрі вони не прилягали до тіла.

Якби костюми прилягали, почувалися б голими».

В Луцьку на пляжі.

Міжвоєнні роки.

Для обох батьків це був другий шлюб, адже обоє втратили свою другу половину в часи Першої світової війни.

В Джозефи була старша донька, а в Тадеуша двійко синів.

Барбара була пізньою дитиною, мати народила її у віці сорок років, а батькові було п’ятдесят.

Про роки свого перебування в Луцьку Барбара видала книгу в 2016 році під назвою «Крафтувна в країні чарів», яка написана в формі діалогу з польським драматургом Ремігіушем Гжеля.

Обкладинка автобіографії «Круфтувна в країні чарів», dziupla.

plВ 1939 році в Луцьк прийшли радянські війська.

В їх помешкання підселяють росіян, сім’я Барбари, змушена була жити на кухні.

В результаті через рік родина переїжджає до Володимира-Волинського, батько тяжко хворіє.

Саме в Володимирі сім’ю Краффта хотіли відправити до Сибіру, але матір Джозефа сказала росіянам, що її чоловік хворий на тиф і скоро помре.

Це врятувало їх сім’ю від заслання.

Родині не вдалось виїхати до Польщі, а навпаки в 1942 разом із хворим батьком вони повертаються до Луцька, де проживають в бараці.

Батько помирає.

Тадеуша Краффта поховали на луцькому кладовищі.

На короткий час Барбара разом з матір’ю з бараку переїхали жити до помешкання знайомих в Луцьку, який був тоді під німецькою окупацією.

З Луцька Барбара разом з мамою переїхали до міста Лодзь.

Перші роки проживали за адресою Погоновського, 24, кімната 26.

Мама знайшла роботу кравчинею.

В 1948 році закінчила драматичну студію при «Старому театрі».

Її керівником був Іво Галл – один з найвизначніших акторів та сценографів тогочасного польського театру.

Актриса з красивим глухим голосом відразу ж після закінчення театральної студії запрошується на радіо, виступає на естраді як співачка, працює на телебаченні в якості ведучої.

За своє життя Барбарі довелось зіграти на сценах театрів польських міст Гданська, Лодзі, Вроцлава, Варшави.

Першу роль в фільмі Барбара зіграла в 1953 році в картині режисерів Я.

Рибковського і Я.

Фетке «Справа, яку треба залагодити».

Справжній успіх і знаменитість акторці приніс фільм «Попіл і алмаз» (1958).

В 1955 акторка одружується з колегою Міхалом Газдою, в подружжя народжується син Пьотр.

Шлюбне фото з першим чоловіком Міхалом Газдою, wysokieobcasy.

Акторка працювала з відомими польськими режисерами Войцехом Хасом, Анджеєм Вайдою, Янушем Моргенштерном.

Одна з найвідоміших робіт акторки роль у фільмі В.

Хаса «Як бути коханою» (1962).

Кадр із фільму «Як бути коханою».

Кадр із фільму «Рукопис, знайдений у Сараґосі».

Театральна постановка «Завтра прем’єра» (1962), weekend.

plУ 1982 році Барбара переїжджає до США, де проживає шістнадцять років, а в кінці 90-х повертається до Польщі.

Тоді ж вона одружується вдруге з Арнольдом Седнером, директором Міжнародного інституту в справах емігрантів в Сан-Франциско.

Шлюб тривав два роки, адже в 1984 році Арнольд помер.

Акторка важко переживала втрату.

Далі був переїзд до Лос-Анджелеса та отримання американського громадянства.

В 1998 році Барбара вирішує повернутись до Польщі, де зараз паралельно із зйомками в кіно, не полишає гру в театрі.

2016 року Барбарі виповнюється 88 роківВ грудні 2016 року Барбарі виповниться 88 років.

В доробку акторки десятки успішних ролей в кіно, кілька державних нагород та орденів.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО.