/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F201%2F1144dfa268484b108d24108a397a0ddd.jpg)
Ірена Карпа радить: 7 паризьких кав’ярень, де добре читати книжку
Ірена Карпа — письменниця, співачка, перша секретарка з питань культури посольства України у Франції та авторка найочікуванішого роману цієї весни «Добрі новини з Аральського моря», який вже скоро з’явиться у видавництві #книголав.
Ірена переїхала до Парижа кілька років тому.
За цей час вона знайшла там чимало улюблених місць, якими поділилась із ELLE.
Далеко не кожне паризьке бістро — розслаблене і атмосферне.
Фірмове хамство офіціантів — це не міф, часто-густо воно зустрічається (але, на щастя, не на кожному кроці).
От точно не йдіть у кафе De Metro — воно на Сен Жермені прямо навпроти Нотр-Дама.
Сьогодні всі інші були закриті, а це прямо бррр — ходити лікувати завищену самооцінку таким ставленням офіціантів.
Не обіцяю рівномірності районами, але спробую зачепити декілька.
Отже, Café St Régis на острові Сен-Луї (якщо правильно сісти на терасі — видно Нотр Дам).
Ідеальне місце для читання чи писання — кожен столик біля вікна перетворюється на терасний, бо шибки розсуваються.
Темне дерево, непретензійність, практично пішохідні вулиці навколо.
Мій чоловік дуже любить там ошиватися — це значить, що місце туріст-пруф.
Сидіти й насолоджуватися.
Коктейлі дорогуваті, а от сніданки і вино — як кругом.
Café Saint Victor навпроти архітектурно-знакового Maison de Mutualité.
Геніальне своєю потрійною терасою (одна на повітрі, дві за склом, але з добрим обзором).
Розслаблені офіціанти, оксамитові диванчики, кір-касіс на аперитив чи формула з кавою-круасаном-соком.
Я от люблю день починати з книжки — мозок не так лякається дійсності.
Les Editeurs на Одеоні — йдіть одразу на другий поверх.
Там можна і без своєї книжки приходити, на полицях ціла бібліотека (не на продаж).
Внизу може бути гамірно, а от нагорі ідеально.
При цьому смачна (хоч і дорогувата за середніми мірками) їжа і щедрі оливки-горіхи до вашого келиха.
Спокійні, звиклі до інтелігенції офіціанти.
Café Malongo на вуличці Сант-Андре-дез-Ар.
Хіпстерський закуток із нарешті пристойною як для Парижа кавою (зазвичай вона в цьому місті як покарання).
А тут прямо негірше київської чи барселонської.
Закуток таки закуток — бо це позаду кавової крамниці.
Високі коворкінгові столи з грубого дерева, добрий Wi-Fi, смачний фреш і всілякі там чаї-лате і біологічні еспресо.
Кав’ярня в саду Musée de la vie Romantique.
Ну, тут сама за себе назва говорить.
Музей нуднуватий, а от сад прекрасний.
От де можна загубитися в зелені і доброму чтиві (якщо спина не запротестує проти металевого садового стільця в ажурну дірочку).
Будете сміятися, але старий добрий Люксембурзький Сад ніхто не скасовував.
Парижани там читають у стільцях і шезлонгах просто масово.
Вибрали клумбу, підсунули металевий стілець на сонце чи в тінь — і вуаля! Кава є тут же в кіосках, морозиво теж.
Особисто я люблю take away, хоча і на терасі довкола садових кав’ярень можна жити і навіть щось базове їсти.
Ну і якщо вас понесло в сторону Монмартру чи взагалі 18-го району, а фотографічні кав’яреньки всі схожі одна на одну, чом би не сходити на бранч у Brasserie Barbes — хіпстерський оазис хорошого смаку серед моря живописного трешу (зі скляних стін видно знаменитий TATI і всю різнокольорову тусовку навколо).
Йдіть на поверх, де зимовий сад.
Їжте, пийте всілякі там корисні фреші-смузі, а потім ідіть на показ у культовий кінотеатр Luxor через дорогу (там теж крута тераса, і може навіть відкрили після ремонту кав’ярню на ній).
