/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2Fa2241135f26890280385b33702b569af.png)
Майбутнє автопрому: заправив водою і поїхав
Легкові автомобілі, що працюють на водні, найближчим часом можуть скласти серйозну конкуренцію не лише автівкам із традиційними двигунами внутрішнього згоряння, а й електромобілям, які тільки-тільки завойовують ринок.
Десять років тому на частку транспорту припадало близько 25% викидів у атмосферу вуглекислого газу.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (утворене в Парижі після нафтової кризи 1973–1974 років), якщо ситуація докорінно не зміниться, до 2050 року кількість викидів через використання транспортом вуглецевого палива становитиме вже 50%.
Що заважає електромобілям?.
Уряди розвинених країн, звичайно, борються з проблемою викидів.
Посилюються вимоги до двигунів внутрішнього згоряння щодо токсичності відпрацьованих газів: стандарт Euro-1 у державах ЄС був ухвалений ще в 1993 році, зараз чинний стандарт Euro-6.
Запроваджуються суворіші норми для пального, обмежується доступ особистого транспорту у центральні райони великих міст.
Однак проблему забруднення навколишнього середовища цими методами не вирішити: легкових автомобілів стає усе більше навіть у країнах третього світу, якість машин нівелюється зростанням їх кількості.
Вихід, в принципі, відомий – перехід на більш екологічно чистий вид транспорту, електромобілі.
Вони, власне, з’явилися ще сто років тому, вважалися цілком перспективними, але не витримали конкуренції з машинами на двигунах внутрішнього згоряння.
Основна причина – недостатня ємність акумуляторів.
Хтось звинувачує у цьому нафтове лобі – мовляв, задушили перспективний напрямок, не давали розвиватися новим технологіям, та це із серії цікавої конспірології.
Поки маємо, що маємо.
У тому, що електромобілі – справа перспективна, ніхто не сперечається.
У 2019 році, наприклад, у всьому світі їх було продано близько 2,5 млн.
Але це крапля в морі.
Візьмемо Україну: зараз електрокарів у нашій країні до 20 тисяч, за загальної кількості автомобілів близько 10 мільйонів.
По-справжньому масову популярність електрокарів стримують усе ті ж акумулятори.
Усі виробники нарощують обсяг їх заряду.
Почалося все зі 100 км на одну зарядку, зараз на автосалонах сучасні електромобілі показують 600–700 км.
Тривають змагання – хто дотягне до 1000 км.
Ось тоді почнеться справжній бум.
Що заважає двигунам на водні?.
Альтернативою екологічно чистим електромобілям можуть стати не менш екологічні авто, що працюють на водні.
Зараз у всьому світі Н₂ розглядають як цілком реальну заміну звичного вуглецевого палива.
На початку лютого, наприклад, у ФРН була ухвалена ціла воднева концепція, яка передбачає до 2050 року повний перехід на зелений водень, отриманий завдяки відновлювальним джерелам енергії.
Варіантів застосування водневого палива на транспорті два.
Перший – це використання Н₂ у звичайному двигуні внутрішнього згоряння.
До речі, перший такий двигун, що працює на водні, був створений ще в 1806 році, а пальне вироблялося методом електролізу води (поділ Н₂О на складові елементи під дією електричного струму) – це те, що пропонується для виробництва зеленого водню зараз.
Однак у цього варіанту є певні недоліки.
Традиційні поршневі двигуни погано пристосовані до роботи на водні, газі надзвичайно леткому: він при нагоді намагатиметься проникнути у випускний колектор, де може спалахнути.
Потужність такого двигуна становить 65–80% порівняно з бензиновим варіантом.
А оскільки водень за своєю природою прагне вступити в реакцію з будь-яким елементом, двигун швидко зношуватиметься.
Що таке FCEV?.
Другий, набагато більш перспективний варіант використання водню – паливні елементи на його основі.
Простіше кажучи, це своєрідні паливні баки, в яких міститься Н₂ у стиснутому або скрапленому вигляді.
У машині відбувається процес, зворотний електролізу, – водень змішується з киснем із повітря, на виході – вода й електроенергія, від якої живиться електродвигун.
![]()
Принципова схема водневого паливного елемента (.
Такий транспортний засіб є електромобілем на паливних елементах (FCEV, Fuel cell electric vehicle), у невеликих кількостях їх уже виробляють General Motors, Honda, Hyundai, Mercedes-Benz і Toyota.
Переваги FCEV: у паливних елементів нульовий рівень викидів.
Автомобіль заправляється в середньому 4 хвилини.
Та головне – за витратами і ціною паливні елементи на 80% вигідніші за звичайний бензин.
Зараз водневий автомобіль Toyota Mirai на повному баку водню ємністю 4,7 кг у середньому проїжджає 600 кілометрів.
Недоліки у FCEV, звичайно, є, але вони пов’язані винятково з нерозвиненістю водневої заправної інфраструктури.
Андрій Кузьмін, «Главком».
Енергетика майбутнього: боротьба зеленого та синього водню.
Німеччина готова інвестувати 1 млрд євро у розвиток водневої економіки.
Україна не Норвегія, або Чому екологічність електромобілів – це міф?.
