/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fdfc23005f0770730fde6ccf4e8377adb.jpg)
Софіївка. До будівельних традицій Галицького передмістя
Фрагмент панорами Львова зі сторони Софіївки 20-ті роки ХІХ ст.
«Софіївка є складовою частиною розлеглого Галицького передмістя, що починається від Високого Замку, Гори Лева та Вовчої, оточує в південному керунку до сучасного Міського або Єзуїтського парку».
Будівельні традиції теренів Софіївки сягають давніх часів та чітко поділяються на два періоди:.
ХVІ-ХVІІІ ст.
– започатковуються духовні традиції теренів (його гіпотетична реконструкція грунтується на картографічних матеріалах, документальних та літературних джерелах планування, будівель та споруд);.
ХІХ-ХХ ст.
– формується львівська ансамблева забудови в умовах природного ландшафту (повністю донесена до наших часі).
З давніх-давен пагорб, укріплений Софіївським храмом, за своєю топографією слугував твердинею на підступах до Львова при Волоському шляху.
Фрагмент кадастрового плану Софіївки ХІХ ст.
«Починаючи з ХVІ ст.
та до половини ХVІІ ст., в часі нового буйного матеріяльного та культурного розвитку Львова, напливають до Львова чужеземні купці та ченці.
Вони нарівні з місцевим міщанством зазначають свій побут численними фондаціями: будовою монастирів, церков, костелів, великих світських будинків у середмісті і поза його мурами.
Зелена площа передмість… розростається на південь, схід і захід від середмістя в формі укріплених відокремлених одиниць та житлових будинків».
На топографічних схемах Жана Долтча 1750-1770 рр., Яна Ігнація Ду Дефі 1766 р.
та кадастровій карті зазначені терени Софіївки.
«За часів розвитку міста і добробуту міщанства, передмістя Галицьке являло собою прекрасний урізноманітнений образ.
На віддалі один від одного виднілись костели і церкви, двори магнатів, дворки і садиби багатих міщан і шляхти, доми предміщан, а побіч – млини і майстерні убогих ремісників, хати побудовані з лози та глини, розкидані по горбах на тлі зелені садів, виноградників та городів».
Костел Св.
«Аби залишити по собі вічну пам’ятку, [Софія Ганльова – львівська патриціянка] вибудовує в 1594 р.
В урочім гаю на Галицькому передмістю каплицю св.
Софії, своєї патронки.
З того часу околиця прибрала назву Софіївка.
В «Хроніці міста Львова» Томаш Юзефович нотує, що «не перетривала капличка страшного для Львова року 1672», коли в часах облоги вороги розташувалися на пагорбах Софіївки.
Вид на парк Кілінського та Софіївку.
В центрі школа Св.
Софії, поч.
ХХ ст.
«В 1775 р.
костел відбудували, але духовним центром довкілля він став за Яна Антонія Лукевіча, коли серед урочого букового гаю були впорядковані стежки і доріжки, відновлені споруди храму та будинків.
Лукевіч започаткував доброчинний фонд на утримання костелу, а також на користь дівчат-сиріт.
З тих часів при ньому виникає цілий комплекс споруд, пов’язаний з доброчинною діяльністюЮ а також зворушлива традиція, прикрашати святиню скромними польвими квітами-блаватами та колоссям».
Доброчинний фонд діяв до 1853 р.
У 1841 році починається наступний будівельний період в історії забудови Софіївки.
Створюється ансамбль комплексної одночасової забудови елегантних вілл та доброчинних закладів.
Завершується він з проведенням електричного трамваю по вул.
Софії у 1894 р.
Трамвай на вул.
Святої Софії (зараз вул.
І.Франка), 1890-ті рр.
Архітектори Тальовський, Червінський та Вітольд Долинський формували образ сучасної Софіївки.
Присмак екзистенціоналізму принаджував сюди творчу молодь.
Творити тут було модно, жити – престижно.
Надзвичайно цікавим елементом віллової забудови є система малих садів – це безліч прийомів садово-паркового мистецтва загосподарення житлових територій міського середовища.
Такий ідеальний спосіб використання неужитків (в минулому розробок та копалень) – не поодиноке явище у Львові.
Фасад храму Св.
Софії фото 2015 р.
Але, як і впродовж попередніх віків, духовною твердинею та архітектурною домінантою довкілля є костел св.
Софії, який формує образ цілого району.
Валентина ФЕДИК.
При підготовці статті використано публікації Станіслава Рахвала, Юзефа Бялині-Холодецького та Олени Степанівни.
/* custom css */.
text-align: left;.
}.tdi_3_857.td-a-rec-img img{.
Loading...
