/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fc4994f16de5e1d2917f0027304d142df.jpg)
Як інститут Генплану спровокував стрілянину в Броварах?
Автор колонки:.
Віталій Селик.
Голова Ради з урбаністики Києва.
Історія питання.
В Російській імперії, мабуть, знали, що конкуренція між маршруточниками (на той час візниками) може призвести до масової стрілянини у центрі Броварів.
Тому ще у 1912 році пустили туди трамвай прямо з Поштової площі.
Сьогодні такий маршрут звучить фантастикою, але в ті часи дійсно більше думали про доступність околиць Києва.
Трамваї ходили і в Святошин, і в Пущу-Водицю, і на Деміївку.
З часом, останні дві лінії замінило метро.
А з Броварами не склалося.
Трамвайні колії 23 маршруту розібрали нацисти.
Після Другої світової Червону лінію метро планували провести від Святошина до Броварів.
Та Київський виконком і Міністерство шляхів сполучення СРСР не змогли домовитися і такий прорект залишився лише у мріях.
В 1990-ті планували пустити у Броварі швидкісний тролейбус.
В місті навіть визначили локацію для депо.
В 1994 році розробили проєкт та порахували ТЕО.
В 2012 році місту із держбюджету виділили перші 141 млн грн.
За ці гроші відремонтували 1 км центральної вулиці і трохи порізали дерева.
Частина грошей, як завжди, десь зникла.
Мером вже тоді був чинний Ігор Сапожко.
Всього проєкт тролейбусної лінії у оцінювався у 520 млн грн ($66 млн) – це приблизно половина вартості будівництва кілометра метро.
Схожа історія трапилася з тролейбусом в Ірпінь.
Для нього в ті ж роки пробили дорогу через ліс і навіть поставили стовпи для контактної мережі.
Проте ірпінці досі їздять в незручних маршрутках.
Приватні ініціативи.
12 березня 2018 року активісти вирішили показати, що в Бровари можна їздити комфортніше ніж на Богданах і Рутах і пустили безкоштовний повнорозмірний 100-містний автобус МАЗ.
Його орендували у Київпатрансу за 5800 гривень, які зібрали з користувачів Фейсбуку.
Проте маршруточники в той же день проткнули колеса автобусу, а експерементаторам пригрозили розправою за такі ідеї.
Що ми маємо на сьогодні? Бровари, Бориспіль, Вишгород, Гостомель, Ірпінь, Буча, Вишневе, Обухів разом з селами навколо за останні роки перетворилися на повномасштабні за населенням райони Києва, як Троєщина, чи Оболонь.
Проте, з усих цих населених пунктів люди дістаються до Києва на роботу і навчання у приватних автомобілях, тісних маршрутках і старих смердючих електричках.
До чого тут Генплан?.
Щодня між столицею і його супутниками утворюються кількагодинні затори вранці та ввечері.
Логічним висновком такої ситуації було б передбачити у Генеральному плані Києва продовження швидкісного рейкового транспорту (метро і трамваю) у передмістя.
Чи принаймні, передбачити виділені тролейбусні лінії.
Проте з наявного нам проекту Генплану до 2040 року забрали навіть проєкти тролейбусів, які вже почали реалізовувати.
Єдине, кому може пощастити – це Вишгороду, якому залишили можливість підведення електрички по старим під’їзним коліям Київської ГЕС.
Для всіх інших передмість у документі залишили автобусне сполучення.
Воно позначене зелененькими маршрутними лініями на карті-проєкті Інституту Генплану.
Насправді ж ці лінії перетворюються на дикий неврегульований ринок маршруток.
А значить, на нас чекає ще не одна бійня між перевізниками та збільшення заторів і часу в дорозі між Києвом та передміcтями.
При тому найгірше, що Інститут Генплану малює маршрути приміського транспорту, не узгоджуючи їх з областю.
Зокрема, проєктувальники планують, що автобуси будуть зупинятися на автостанціях, розміщених на околиці Києва.
Проте в Київській обласній адміністрації на це начхати і вони з легкістю видають дозволи на маршрути, які з Боярки, чи Вишневого їдуть в самий центр Києва.
З цього випливає, що Києву в найближчі роки потрібно буде шукати засоби для діалогу з областю, щоб зробити єдиний центр планування транспорту Великого Києва, тобто столичної агломерації.
Лише у такий спосіб вдасться зробити транспорт комфортним для киян і гостей столиці, а також дозволить побороти відрижки маршруточних мафій з 90-х років минулого століття.
Тому не забувайте надсилати свої правки інституту Генплану і дублювати їх альтернативному громадському проєктові.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції.
