/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F2aea92f59ba1526c581045ed043005c6.jpg)
Письменницькі курйози, або цирк на дроті у кав’ярні Райха
Площа Ринок (1906р).
Вже традиційно ми розпочинаємо недільний ранок з ароматом запашної кави який вже багато років всім дарує наш партнер Торгова Марка Кава старого Львова.
Сьогодні помандруємо до кав’ярні Самуїла Райха, на жаль тільки віртуально.
Чого тільки не бачила й не знала стара добра кав’ярня Самуїла Райха, що була на площі Ринок, 5.
Відомий письменник Василь Стефаник, приїжджаючи до Львова, завжди заходив туди і писав на серветці записку: «Сиджу в Райха, приходьте».
З нею він посилав хлопця до редакції «Літературно-наукового вісника».
Ті одразу розуміли: Стефаник привіз нове оповідання і чекає авансу.
Василь Стефаник.
Проте іноді Стефаник прохав авансу за ще не написаний твір, а деколи навіть після платні міг його недописати.
Тож Стефаникові делікатно нагадували, але він виправдовувався тим, що жити в борг для письменника нормально.
У Райха любив посидіти й письменник-молодомузівець Михайло Яцків.
Він працював у редакції Наукового товариства імені Шевченка під керівництвом Івана Франка.
Частенько він навідувався до кнайпи, але тільки тоді, коли Франко був відсутній.
Іван Франко.
Одного разу Франко повернувся непередбачено раніше, і Яцків хутенько сховався до шафи.
Увійшовши, Франко відразу вловив запах перегару і спитав у канцеляриста: «Де Михайло?» Той кивнув на шафу, й Іван Якович рвучко шарпнув дверцята, та й так, що Яцків вивалився на підлогу.
Михайло Яцків.
Леся Українка, фотографія 1888 р.
На цьому пригоди Михайла Яцківа не закінчувалися.
Коли до Львова приїхала Леся Українка, він вирішив, що закохався і має її сповістити про це.
Купив квіти й вирушив до «Жоржа», де зупинилася поетеса.
Втім, дорогою вирішив зазирнути до кнайпи Райха: там уже сиділо кілька молодомузівців, які, довідавшись про шляхетні наміри, порадили йому для хоробрості випити рому.
Готель «Жорж» у Львові, 1907 р.
На одному келишку не обмежилося, тож незабаром Яцків мав уже настільки бойовий настрій, що, не гаючись, рушив до «Жоржа».
Коли вручав букет Лесі, то хоч-не-хоч мусив видихнути збагачене трунками повітря.
Леся зауважила, що квіти мають підозрілий запах і… букет не взяла.
Тому не все у львівських кнайпах закінчувалося щасливо-літературно, але тому про каву й кажуть: напій з гірчинкою.
Андріана БІЛА.
