Епідемія COVID-19 показала, наскільки важлива циркуляція свіжого повітря у закритих приміщеннях. Погано провітрювані людні місця - ідеальне середовище для SARS-CoV-2 та й інших вірусів, що передаються повітряно-крапельним шляхом Практично усі історії про суперпоширення ковіду - це про закриті погано вентильовані приміщення і велику кількість людей всередині, які говорили чи співали разом.
У постковідному світі особлива увага приділяється оновленню вентиляційних систем у громадських місцях та необхідності інвестувати у цю сферу для запобігання майбутнім спалахам вірусів, про які попереджають вчені.
Як з цим в Україні? Ми спробували з’ясувати.
Коли заходиш у відділення «Укрпошти» десь у середмісті Одеси - відразу хочеться зняти верхній одяг - задуха. У приміщенні з оббитими вагонкою стінами і заґратованими вікнами одна з працівниць допиває дволітрову пляшку води.
— А чому ви не провітрюєте? – запитую, поки мені формують накладну про відправлення.
— Так у нас же ремонт зараз, хоча зазвичай відкриваємо вікна, — каже працівниця відділення.
З глибини відділення чується:
— Пока почтальона нет, можно открыть окна сзади.
Схоже, що розклад провітрювання там залежить від листоноші. Можливо, їй дме з відкритого вікна чи некомфортно сидіти на протязі. Добре, хоч клієнтів у відділенні небагато, але маски в них — на підборідді, отже шанси підхопити вірус у такому приміщенні - чималі.
У задусі хворіють частіше
Результати дослідження Гарвардського університету, проведені ще у 2000 році, показали, що працівники, які проводять свій день у помірно вентильованих приміщеннях, на 53% беруть лікарняні, ніж ті, хто працюють у добре провітрюваних офісах. Покращення вентиляції могло б зекономити компаніям по 480 доларів на кожного працівника щороку та 22,8 млрд доларів на національному рівні. Якими були б ці цифри в епідемічному 2020-му, складно уявити.
Але минулого року висновки зроблені: минулого року у США виділили майже 55 млрд доларів на покращення систем опалення, вентиляції, кондиціонування та фільтрації у закладах початкової та середньої освіти (у межах Закону про допомогу боротьби з наслідками пандемії коронавірусу).
Крім того, у США розробили докладні рекомендації щодо вентиляції будь-яких приміщень. Подається також різновид вентиляційних систем, встановлення яких може допомогти знизити рівень концентрації «частинок» вірусу в повітрі. У нас за понад рік пандемії про вентиляцію згадують рідко.
А що в Україні? Ми звернулися із запитами у державні і приватні установи і от що з’ясували.
В рекомендаціях від Міністерства охорони здоров’я є хіба що кілька речень про природне провітрювання. У відповідь на наш запит МОЗ проігнорував запитання щодо витрат на оновлення вентиляційних систем. У відповіді лише зазначено, що «вирішення питання забезпечення медичних закладів (...) належить до компетенції органів місцевого самоврядування, зокрема ОТГ». Хоч наше питання стосувалося не лише медичних закладів.
В «Укрпошті» на запит щодо інструкцій з провітрювання відповіли коротко: «проводиться провітрювання приміщень, про що проінформовані працівники поштових відділень». Інструкцій чи розпоряджень від МОЗ чи Держпродспоживслужби не отримували.
У компанії також зазначили, що у дотриманні карантинних вимог керуються постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів...».
Але в цій постанові (навіть після внесених змін) про цей спосіб запобігання COVID-19 не згадується. Питання ж про вентиляційні системи та їхнє оновлення «Укрпошта» проігнорувала.
Провітрювання - замало, але теж дуже потрібно
— А у вас провітрюють? – цікавлюся у відділенні «Нової пошти» в Івано-Франківську в останній, дуже холодний день весни.
— Та… А чого ви питаєте? – парирує операторка поштового зв'язку.
— Просто… то як ви провітрюєте? – оглядаюся я на вузькі двері великого приміщення, а потім на високе вікно позаду мене, доступ до якого перекритий залізними ґратами.
— То залежить від погоди, зазвичай зранку, в обід та ввечері. Коли немає відвідувачів, то відкриваємо ще другі двері. – говорить працівниця.
Але відвідувачі у цьому відділенні, як і в багатьох інших, є майже завжди. На наш запит компанія «Нова пошта» відповіла, що «провітрювання у відділеннях, на терміналах та офісних приміщеннях здійснюється за допомогою приточно-витяжної, витяжної та природної вентиляції». Відділення, в якому я побувала, була лише природна вентиляція - тобто відкриття вікон і дверей.
На відміну від «Укрпошти», приватна компанія «Нова пошта» у заходах щодо запобігання COVID-19 керується постановою №16, яка містить рекомендації щодо приймання відвідувачів в офісних приміщеннях. Про провітрювання там згадують кількома словами у сьомому пункті: «провітрювати не рідше, ніж кожні дві години та після закінчення робочого дня/зміни».
Схоже, у відділенні, де ми побували, цих рекомендацій не дуже дотримуються: тричі на день - це явно рідше, ніж кожні дві години.
Як провітрюють у школах
«Класи — це місця, де багато розмовляють, зазначає доцентка університету Північної Кароліни Зейнеп Туфекчі у своєму тексті для The Atlantic. - Діти не будуть дуже добре дотримуватися дистанції. Чим більше в кімнаті людей — тим більше можливостей для накопичення аерозолів (крихітні частинки вірусу у повітрі), щоб зависати у приміщенні. Більшість проблем із вентиляцією можна вирішити — часом безкоштовно чи недорого, а часом дорогі інвестиції в інфраструктуру мають стати національним пріоритетом».
В освітніх закладах України проблеми з вентиляцією якраз намагаються вирішити з допомогою найбільш доступних способів. У постанові протиепідемічних заходів для закладів освіти про провітрювання йдеться побіжно: «Після кожного навчального заняття проводити провітрювання впродовж не менше 10 хвилин. При провітрюванні слід забезпечити безпеку дітей шляхом встановлення замків та фізичних обмежувачів на вікна». Цікаво, що постанова ця була зареєстрована лише наприкінці квітня 2021 року, більше, ніж через рік після початку епідемії, коли школи вже відбули кілька місяців карантину упродовж року.
Більш докладну інструкцію для закладів освіти можна знайти у Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я.
Зони відпочинку провітрюють під час навчальних занять. А от до початку і після уроків необхідно робити наскрізне провітрювання. У теплу ж пору року радять проводити заняття з відкритими у режимі провітрювання вікнами.
Також розрахований і показник відносної вологості повітря для приміщень. Загалом він має бути 40-60%, а температура у класах 17-20° C.
У МОН нам повідомили, що відповідальними за дотримання вимог цього регламенту є засновники та керівники навчальних закладів. Тобто докладні вимоги та правила щодо провітрювання розроблені та надіслані навчальним закладам, проте їхнє виконання є відповідальністю самої школи.
У торгових мережах - вентиляція за стандартами
«На адресу ТОВ «АТБ-маркет» не надходило будь-яких пропозицій рекомендаційного характеру від профільних регулятивних установ та інстанцій, щодо процедури провітрювання приміщень магазину в умовах пандемії вірусу Covid-19», – відповіла на на запит ТЕКСТІВ пресслужба «АТБ-маркет».
Також зазначили, що обмін повітря приміщень магазину відбувається за рахунок приточно-витяжної системи вентиляції, яка нагнітає чисте повітря і витягує забруднене. Ми побували у кількох супермаркетах АТБ та переконалися, що там дійсно встановлені системи вентиляції по всій площі супермаркета.
Додаткової модернізації обладнання не проводили, бо наявні вентиляційні системи відповідають вимогам державних стандартіві проходять регулярне техобслуговування, пояснили у торговій мережі.
Аналогічна ситуація в «Сільпо», де майже всі приміщення офісів та магазинів мають примусову вентиляцію. Ми побували у кількох супермаркетах в різних містах і переконалися, що така вентиляція у мережі дійсно є і вона працює.
216 вентиляторів у метро
У КП «Київський метрополітен» на запит щодо вентиляційних систем відповіли, що працює 216 потужних вентиляторів, які забезпечують циркуляцію повітря. Також є вентиляційні отвори і в рухомому складі. Докладніше коментувати відмовились.
Про проблеми з вентиляцією у вагонах «Укрзалізниці» ТЕКСТИ вже писали: вентиляцію у вагонах здебільшого не вмикають, вентиляційні системи не чистять.
Про свіже повітря у міських та міжміських маршрутках годі й згадувати. Якщо і є можливість відчинити вікна чи люк, то рівень провітрювання залежить від того, яких пасажирів більше: тих, кому дме, чи тих, кому душно.
Кондиціонери зрідка трапляються у міжміському транспорті, і це розкіш.
Загалом, склалося враження, що особливої уваги покращенню вентиляційних систем там, де їх не було раніше, в Україні на державному рівні не докладається. Школярам і пасажирам залишається сподіватися на якомога частіше відкриті вікна та власний імунітет.
вентиляція ковід моз епідемія коронавірус
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F265%2F7178c59c94443df027f2c9025e026058.png)
