24 червня Київрада голосує за забудову модерністського ринку на Солом’янці та садиби ХІХ століття на Хрещатику

Вітаємо вас на «Хмарочосі»! Ми пишемо про розвиток міст вже 6 років та 333 днів. За цей час ми опублікували вже 14210 новин та статей і продовжуємо це робити щодня. Підтримайте нас щомісячним внеском! За ціною лише однієї поїздки у таксі, ви сприятимете незалежній роботі редакції і допоможете робити Київ місцем для гідного життя, а діяльність влади – прозорішою.

Сьогодні, 24 червня, на розгляд депутатів Київради винесуть проєкти рішень про передачу в оренду ділянок двох важливих для історії архітектури будівель. Перша ділянка знаходиться під модерністським ринком-«шайбою» на Кудряшова, 1, друга – під будинком 19 століття на Грушевського, 4б.

Кудряшова, 1

На земельній ділянці розташований нежитловий будинок – експериментальний модерністський критий ринок. Будівля використовується і обслуговується фірмою «Залізничний ринок». Цільове призначення ділянки – експлуатація та обслуговування існуючих будівель та споруд. Проєктом рішення передбачається зміна цільового призначення на будівництво та обслуговування.

Читайте також: Монстри модернізму: круглі ринки Алли Аніщенко

Нове проєктування, що потрапляє в зону центрального історичного ареалу та ландшафту київських гір, не узгоджене з Міністерством культури та Департаментом охорони культурної спадщини КМДА.

У березні земельна комісія Київради підтримала проєкт рішення, який передає в оренду земельну ділянку під ринком. Десятого червня питання виносилось на розгляд Київради, але не набрало достатню кількість голосів.
Ринок був зведений у 1973 році за проєктом Алли Аніщенко, однієї з небагатьох архітекторок епохи київського модернізму, про чий творчий спадок ми писали у нашій серії «Монстри модернізму».

До депутатів Київради також звернулась з офіційним листом донька Алли Аніщенко, Шпара Валентина Ігорівна. Вона пише, що даний проєкт рішення несе пряму загрозу збереженню частини міської культурної спадщини та вимагає зняти його з порядку денного та відправити на доопрацювання.

Грушевського, 4б

Садиба ХІХ століття зараз перебуває у комунальній власності. Вона обліковується за державним комунальним підприємством по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району. «Українська правда» писала, що з 1989 року будинок визнали непридатним для проживання, а його мешканців виселили. В 2006 році мешканці приватизували квартири і продали їх компанії «Грааль». У 2000 роках фірма «Грааль» представила проєкт будівництва. Згідно з ним, на місці старої забудови мав з’явитися готельно-офісний комплекс висотою 160 метрів. Інвестор з 2009 року довів будівлю до аварійного стану. У 2011 році будинок внесли до реєстру історичних будівель, але лише на місяць. Приватна компанія через суд домоглася скасування цього рішення.

У травні цього року земельна комісія Київради дозволила знести особняк. Проєкт передбачає знищення історичної пам’ятки. Департамент архітектури та містобудування не надавав містобудівних умов та обмежень для будівництва на Грушевського, 4б.

Колишній флігель у садибі швейцарських підданих Бондарурер, зведено у 1878 або у 1883 році. Проєкт будівлі належить київському архітектору Володимиру Ніколаєву. Заднім фасадом будинок стоїть упритул до Бегічевої гори, на якій розташований колишній Інститут шляхетних дівчат. У формуванні сучаного вигляду будинку брали участь архітектори – В. Ніколаєв, О. Шварценберг, С. Рикачов.

Національна спілка архітекторів України (НСАУ) також виступила із заявою щодо збереження обох будівель: «НСАУ звертається до депутатів КМР з проханням звернути увагу на збереження цієї цінної забудови, зокрема рекомендуємо зняти з порядку денного та відправити на доопрацювання проєкт рішення Київської міської ради № 08/231-1434/ПР (розділ 3.9.2, пункт 5) та № 08/231-1265/ПР (розділ 3.9.2, пункт 6)».