Невигадані кавові історії. Станіслав Людкевич
Невигадані кавові історії. Станіслав Людкевич

Невигадані кавові історії. Станіслав Людкевич

Після природних катаклізмів, що накрили Львів минулої п’ятниці, цього недільного ранку потрібно потішити свої смакові рецептори особливою кавою.

Разом з нашим недільми партнером Торгова Марка Кава старого Львова пропонуємо сьогодні каву з ароматом музики – кавові історії Станіслава Людкевича.

Важко уявити Львів без кави.

Сотні затишних кав’ярень розміщені по всьому місту і приваблюють місцевих мешканців і туристів надзвичайним ароматом.

А чи чули ви, що Станіслав Людкевич, столітній композитора обожнював кавувати?.

Однією з улюблених кав’ярень Людкевича була “Монополь” на Марійській площі.

Тут за дрібний гріш можна було просидіти цілий вечір за філіжанкою кави, ще й почитати свіжі газети й журнали.

Сюди сходилося багато інтелігенції, точилися цікаві розмови та збиралася львівська богема – письменники, поети, музиканти, які згодом утворили літературно-мистецьке об’єднання я “Молода муза”.

Саме тут започаткувались приятельські і творчі взаємини С.

Людкевича з Василем Пачовським та Петром Карманським.

Станіслав Людкевич (1879-1979).

“В обідню пору Станіслав Людкевич крокував до ресторану “Жорж” (в радянський час “Інтурист”), де був сталим гостем.

Тут він мав свій столик у Східному залі.

Часто ходив туди з нотами і ходили слухи, що він компонує там свою оперу “Бар Кохба”.

Кельнери прекрасно знали постійного клієнта і швидко звертались з запитанням, що подати.

По цьому звичайно наступала стандартна відповідь: “Чай або літератку пива”, а коли офіціант пробував уточнити, професор серйозно злився: “Я сказав чай або літератку пива”, – підкреслюючи, що вибір залишається кельнерові.

Звички заходити до “Жоржа” і там компонувати професор не закинув до пізньої старості” (зі спогадів лікаря Степана Барвінського).

Станіслав Людкевич у колі львівських музик.

Шарж Едварда Козака.

Цікавий епізод згадував композитор Володимир Флис: “Одного разу зайшов в “Інтурист”, присів біля Людкевича.

І коли на завершення обіду принесли велику порцію міцної чорної кави, жахнувся: “Моє серце такого б не витримало!”.

(Треба зазначити, що В.

Флис був тоді у молодому віці).

Людкевич дожив до свого 100-річчя в добрій фізичній та, особливо, духовній формі, зберіг прекрасну пам’ять”.

Про цей ресторан згадує і колишня студентка Людкевича – композитор і музикознавець Богдана Фільц.

“Приїжджаючи до Льва, коли я хотіла зустрітись зі своїм вчителем, я приходила в «Інтурист»”.

“Всі ми сміялися, що в капіталістичній країні ресторан львівського Інтуриста мав би чудову рекламу – людина, що обідала тут майже щодня, прожила понад 100 років!” – писала музикознавець Стефанія Павлишин.

Торт на 100-літній ювілей С.

В домі композитора, фото Ігоря Старосольського, 28.01.1979.

Не випадково саме в “Інтуристі” святкували ювілей Патріарха української музики.

З цієї нагоди дирекція ресторану привітала Людкевича величезним тортом з сотнею палаючих свічок.

Але кавував Людкевич не лише у Львові.

Адже упродовж кількох років він займався педагогічною діяльністю в Перемишлі, завершував музичну освіту у Відні, перебував у Празі, Берліні.

Очевидно, що і в тих містах відвідував кав’ярні.

Станіслав Людкевич.

Перемишль, 1934.

У міжвоєнний період Людкевич був інспектором Вищого музичного інституту ім.

Щороку він їздив на так звані “пописи елєвів” (виступи учнів) у філії Інституту, які працювали у містах і містечках Галичини.

Під час відвідин Яворова професор Людкевич зазвичай зупинявся у домі керівника музичної філії, доктора Михайла Фільца.

Як згадувала його донька Богдана Фільц, Людкевичу відводили найкращу кімнату їхнього будинку, спеціально для нього випікали смачні тістечка і пончики, які професор дуже любив до кави.

А ось рядки листа Оксани Бірецької, піаністки і педагога Городоцької філії Інституту: “Дорогий пане доктор, недобре сталося, що Ви не приїхали цієї неділі в Городок, все чекало – пляцки, кава, погода, брідж.

Проте нічого не страчено, ждемо цієї неділі”.

Столітній Станіслав Людкевич.

Автор світлин Роман Баран.

До глибокої старості композитор цінував добре товариство.

В колі близьких друзів Людкевич був дуже розмовний, веселий, дотепний, любив пограти в карти, музикувати.

А ще – ласувати домашніми смаколиками до кави.

Мар’яна ЗУБЕЛЯК, Людмила НАЗАРУК та Роксет ФІАБЕСКУ.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича.

Джерело матеріала
loader