Смугарські водоспади – критично про прекрасне
Смугарські водоспади – критично про прекрасне

Смугарські водоспади – критично про прекрасне

У Чернівецькій області є неймовірно гарна долина річки Смугар, в якій на відстані трьох кілометрів знаходиться аж сім водоспадів.

Про них можна прочитати прерізні публікації – у Вікіпедії, туристичних сайтах, приватних блогах, регіональних новинах тощо.

Долиною промарковано туристичний шлях (жовта марка), а на початку ґрунтової дороги навіть є бідненька інформаційна таблиця!.

Інформаційна-таблиця ландшафтного заказника місцевого значення “Буковинські водоспади”.

Отож пропоную прогулятись цим маршрутом.

Перший водоспад, який називається Ковбер, є невисоким і не надто цікавим – його верхня площина зіпсута залишками бетону від водозабору, збудованого в давні часи для водяного млина, про що написано на інформаційній таблиці.

От тільки, щоби знайти цей водоспад, треба, йдучи по головній дорозі, прислухатись до звуку води у потоці і зрозуміти, що тут вона шумить сильніше, а це може означати або каскад, або водоспад.

Додам, що інформаційна таблиця схована краще, ніж водоспад!.

Водоспад Ковбер.

Другий водоспад, який називається Сич, знаходиться на бічному потоці, метрах у 20 від річки Смугар.

Але потрапити до нього не так вже й просто.

Місток через головний потік веде до брами приватного подвір’я, відтак треба зійти малопомітною стежиною до Смугару, перебродити його, а далі вздовж притоку – попри сміття і гноївку з корівника – дійти до мальовничого кам’яного «мішку», де з висоти понад 10 метрів падає пінистий струмінь води.

Водоспад Сич.

Шкода, що господар того приватного обійстя, не розуміє, що у нього за двором – “курка, що несе золоті яйця”! Я би на його місці дозволив прохід через місток, виклав би камінням стежину попри подвір’я, очистив би потічок від сміття, і продавав би сувеніри і магнітики! Це ж тільки 550 метрів вбік від шосе Вижниця – Усть-Путила!.

Через деякий час мандрівки вздовж головного потоку – наступне мальовниче місце: долина Смугару звужується настільки, що між схилом з одного боку і нависаючою скелею з другого поміщається тільки потік і дорога.

Русло річки під скелею.

Далі на мандрівників чекає невеликий підйом, але – увага! – праворуч в долині, невидимий з дороги, ховається наступний водоспад (інформаційна табличка про нього теж прихована в долині потоку, хоча мала би бути при дорозі).

Проте, щиро кажучи, його можна пропустити, позаяк Нижній Гук не є справжнім водоспадом, а лишень серією каскадів.

До того ж недавно понад ним поліпшували дорогу і бульдозер зіпхнув багацько землі з камінням на схил понад потоком….

Водоспад Нижній Гук.

Приблизно через чверть кілометра долину перегороджує скеля, крізь яку потік Смугар пробив прохід і створив невисокий, але дуже мальовничий водоспад Ворота.

Водоспад Ворота.

І він дійсно виглядає немов ворота! Колись подолати це місце було непросто, тож якась добра людина поставила внизу табуретку.

Водоспад Ворота.

Пізніше було зроблено солідні сходи, але в той самий час водоспад було геть засипано – лісівники вирішили вище нього трохи порубати ліс і зробили крізь Ворота дорогу для лісовозів і трельовщиків.

Водоспад Ворота.

Водоспад Ворота.

Але Ворота не тільки мальовничі і багатостраждальні, вони ще й бувають закриті! Якщо внаслідок опадів підніметься вода, то далі водоспаду вже ніхто не зможе йти.

Крім того вище нього річка створила гладке “хвилясте” дно, яке буває слизьким навіть у суху погоду.

Водоспад Ворота.

Вид згори.

Але далі – теж непросто! До наступних водоспадів треба йти дорогою лісовозів, яка раз по раз переходить з берега на берег.

Тож з семи смугарських водоспадів три найбільш вражаючі можна побачити тільки під час малого рівня води!.

Долина річки Смугар.

До речі, вздовж потоку ходять не тільки туристи, але й мешканці хуторів у верхів’ях долини, бо для них це найближча дорога до магазину та рейсового автобусу.

Як би вони зраділи, коли б влада району зробила цю дорогу прохідною при любому стані води! Ну хоча би як у словацьких горах – дорогі нержавіючі сходи або прості дерев’яні драбини!.

Словацький Рай.

Словацький Рай.

Але нема на то ради і треба йти долиною потоку далі, перескакуючи по каміннях з берега на берег.

Долина річки Смугар.

Трохи більше як дві сотні метрів праворуч нашим очам відкривається водоспад Середній Гук.

Він складається з трьох каскадів сумарною висотою 11 метрів.

Цей водограй у людській фантазії завжди асоціювався з нареченою у білій весільній сукні.

Водоспад Середній Гук.

За якихось пів кілометра з’являється величний 19-метровий водоспад Великий Гук.

Страшно уявити, яким грізним він може бути під час зливи!.

Водоспад Великий Гук.

Хтось обізнаний міг по світлинах помітити, що насправді я йшов долиною потоку не уверх, а в долину.

І це дійсно так! Я спускався від скельного комплексу Соколине Око без шляху, прямо через ліс і йшов далі до Черемошу.

Відтак зійшов значно нижче останнього водоспаду – Верхнього Гуку.

Але без нього ця публікація була б неповною, тому пропоную поглянути на світлину цього чудового водограю з сайту Державного агентства водних ресурсів України.

Водоспад Верхній Гук.

Насамкінець хочу попередити: не плануйте подорож в цю долину в дощову погоду! Це небезпечно!.

Та й побачити вдасться хіба що тільки водоспад Ворота… здалека.

Але сподіваюсь, що коли-небудь місцева влада схаменеться і зробить Смугарську долину доступною для туристів і місцевих мешканців у любу погоду!.

Автор: Zommersteinhof.

Джерело матеріала
loader