Культура споживання кави у Тернополі занепадала і відроджувалася

Сьогодні перша неділя весни 2023 року.

На вулиці вже тепло, і це чудова нагоди завітати до улюбленої кав’ярні на філіжанку запашного напою.

Але сьогодні знову, з нашим незмінним партнером Торговою Маркою Кава Старого Львова, мандруємо до наших сусідів в Тернопіль.

У великі кав’ярні “Віденська” та “Болєвард” (після Першої світової – “Адрія”) та цілу низку кав’ярень і цукерень по всьому місту ходили відпочивати тернополяни до приходу “совєтів”.

А от після війни культура кави у місті на деякий час занепала, каже краєзнавець Любомира Бойцун.

Тернополянка теж полюбляє цей напій, особливо арабіку.

Тож випиває її чи не щодня по чашці.

– “Віденська” кав’ярня діяла на куті сучасних вулиці Сагайдачного і бульвару Шевченка, а “Болєвард” – у готелі “Подільський”, пізнішому готелі “Україна”, – розповідає пані Бойцун.

– Було і багато менших кав’ярень, наприклад, на Руській, Валовій, у Старому парку.

Каву до війни у Тернопіль возили через країни Європи з тієї ж Латинської Америки, а також Африки, продовжує історик.

– Пили у ті часи чорну і білу каву, деколи з лікером.

Часто – з солодким, – зазначає пані Бойцун.

– Як таких пекарень кав’ярні не мали, але випічку робили або ж самі її закуповували.

Це були різні пляцки.

“Наполеон” тоді називали французьким тістечком, а печиво з кремами – кремівками.

У “Болєвард” та пізнішій “Адрі” кав’ярня поєднувалася із цукернею, додає краєзнавець.

До того ж, за її словами, усі кав’ярні працювали в Тернополі навіть під час німецької окупації.

– Культура кави різнилася від культури чаю, – говорить вона.

– Так, для збору благодійних пожертв у місті часто робили так звані “чайні вечори”.

Їх проводили без алкоголю, поєднували з танцями.

Каву ж, як каже тернополянка, пили під час зустрічей, тихого відпочинку у невеликих компаніях.

Кава з корицею.

Але культура споживання кави у Тернополі занепала після Другої світової.

Тоді через бідність “каву” робили не тільки з ячменю, а й з буряків.

Для цього останні пряжили у невеликій кількості води.

– Кава “притихла і збідніла”, – розповідає Любомира Бойцун.

– Вона “повернулася” тільки десь у 1970-1980-х роках.

Зараз у Тернополі триває відродження кавових традицій, завершує краєзнавець.

Франкова кава у Тернополі.

Не тільки пиво, а й каву замовляв у Тернополі Каменяр восени 1911 року.

Спогади про візит Івана Франка у наше місто залишив математик, син адвоката й письменника Андрія Чайковського Микола:.

“Франко прочитав нам свого “Мойсея”, починаючи з першої глави, а “Пролог” відклав на кінець.

Кінцеві слова “мій скромний дар весільний” – на залі тишина, а потім буря оплесків і окликів: “Слава! Слава!”.

Іван Франко.

Сорок з лишнім років минуло з того пам’ятного вечора, та я досі не можу забути того сильного враження, яке на мене зробив цей виступ Франка.

Потім ми пішли до ресторану й до кав’ярні – невеликий гурток учителів української гімназії та ще дехто із місцевої інтелігенції.

Пам’ятаю, що Франко пив дуже гарячу чорну каву.

Він був дуже веселий та говіркий; згадував минуле Я нагадав йому нашу краснопущанську прогулянку, а учитель Семен Сидоряк, природник, згадував про їхні спільні екскурсії на рибу та до лісу по гриби.”.

Володимир МОРОЗ.

Пов’язано.