В широкий прокат вийшла трагікомедія «Люксембург, Люксембург». Чому її всі оговорюють?

13 квітня в український прокат вийшов фільм «Люксембург, Люксембург» — нова трагікомедія Антоніо Лукіча, режисера «Мої думки тихі».

За результатами першого прем’єрного дня стрічка вийшла в лідери, зібравши понад 700 тисяч гривень.

Перед цим фільм показали у селищі міського типу Близнюки на Харківщині. Там немає кінотеатру, українську прем’єру провели в місцевому бідинку культури.

Близнюки — рідне селище виконавців головних ролей Раміла та Аміла Насірових, учасників хіпхоп-гурту Курган і Agregat. У текстах їхніх пісень звучить слобожанський суржик, і так само багато суржику в діалогах «Люксембург, Люксембург».

Світова прем’єра комедії відбулася торік на Венеційському кінофестивалі в конкурсній програмі «Горизонти». Також фільм показували на кінофестивалі в Торонто.

«Мені сподобались сюжет, почуття гумору та оригінальність сценарію. Це довершена робота. З команди в першу чергу хочеться відзначити роботу двох братів, сценарій і монтаж. “Люксембург, Люксембург” — смішний, ніжний та дуже мудрий фільм, точно вартий перегляду», — цитує Forbes режисерку Ісабель Койшет, яка очолювала журі програми «Горизонти».

Дія відбувається у 1998 році. Брати-близнюки Коля та Вася дізнаються, що їхній батько-серб вмирає у Люксембурзі. Вони вирішують їхати до батька.

Зйомки проходили у Лубнах, Києві та Люксембурзі. Бюджет фільму склав 28,5 мільйона гривень, з яких держава профінансувала близько 20 мільйонів.

«Мене найбільше вразили сценарій, майже ідеальний кастинг і діалоги — не розумію, як так можна було написати», — розповів про свої враження кінопродюсер Олексій Гладушевський.

Фільм не показуватимуть у незалежному кінотеатрі KINO42 на Подолі — такі умови ексклюзивної угод,и, які автори стрічки підписали з «відомим іноземним стрімінг-сервісом». Як пояснює, продюсер Володимир Яценко, кінотеатр має лише HD-проєктор, у той час, як «Люксембург, Люксембург» мусять демонструвати лише у форматі DCP. Вважають, що така технологія надійніше захищає від виготовлення піратських копій.

Співзасновник KINO42 Ілько Гладштейн зауважує, що DCP-проєктор коштує 30 тисяч євро і недоступний для маленького незалежного кінотеатру. Він також наголошує, що щодо інших фільмів вдавалося домовитися про винятки.