Чи любите ви реп? А кіно про реп? А кіно про молодняк, який намагається заявити про себе світові та набирається проблем на свою голову?
3-го серпня у прокаті - нова українська стрічка «Королі репу», яка може надихнути підлітків стати реп-музикантами. Або допоможе дорослим зануритися у цю культуру і краще зрозуміти підлітків.
Казан і Арахіс живуть у звичайному українському селі і мають одну на двох незвичайну мрію: стати крутими реперами. Як американець Lil Peep з тату на всьому тілі, у безрозмірній сорочці й кепці. У селі є клуб, де тусить молодь, і там буває Свєта, у яку закоханий Казан.
Свєта працює у придорожній крамниці, куди почали зазирати турецькі гастарбайтери з “великого будівництва” поблизу (кіно фактично про сучасні мирні дні, що були до великої війни).
Щоб відвоювати Свєту у заморських конкурентів, Казан намагається заробити грошей. Знаходить нових «друзів», що заробляють на життя, відбираючи у власників нерозмитнені “євробляхи”. Спосіб нехитрий: просто збивають з ніг біля машини, забирають авто і швидко тікають…
Свято репу
Умовного «оскара» у фільмі заслуговує музика. Український реп прорвався на кіноекран. Хочеться вірити, що дістанеться й до тінейджерських плейлістів.
«Весь музичний лайн-ап до фільму ми робили вже без Юрія Мінзянова, - згадує Дмитро Мінзянов, співпродюсер стрічки - Впевнений, результат йому б сподобався. Композитору Павлу Левченку (музпроект Cepasa - ред.) вдалося ідеально інтегрувати музику в сюжет».
- Український реп зараз справді актуальний, - підтверджує Фоззі, він же Олександр Сидоренко - один з лідерів гурту ТНМК. – Всі ці хлопчики, які раніше слухали «бородатих казахів» – тепер слухають щось аналогічне від українських виконавців. Нам з Фаготом (Олег Михайлюта - також лідер ТНМК – ред.) завжди подобалась протестна складова репу, його вулична енергетика… Адже сучасний реп – це такий собі «нео-шансон»… Музика вулиці!»
Автентичний сленг
Стрічка починається зі смішного речитативу потенційних реп-королів про жіночі труси, які вочевидь десь забула їхня власниця в момент коїтусу. Відтак перші хвилин п’ятнадцять можуть вразити глядача, що не знає сучасного молодіжного сленгу.
Здається, це сучасна кіномода – знайомити українців з різними діалектами та «перлинами» народної «словесності»… Фільми останнього року «Памфір», «Люксембург, Люксембург» це доводять.
Сленгу у стрічці багато, і якщо вас не змусить червоніти вираз «подудіти в мундштук» (мається на увазі оральний секс), то ви оціните, наскільки природно звучить молодіжний сленг у цьому фільмі – мов дивишся якусь документалку.
Причому деякі дорослі актори, не будемо тицяти пальцями, в окремих сценах фальшують… Натомість акторська і не зовсім молодь навпаки – вивалює назовні правду життя. Неначе її прямо з вулиці затягнули в кадр… Власне десь так воно і сталося. Загалом, українська в цьому фільмі – дуже органічна, не штучна, не “картонна”.
Антон Вельбой у ролі Арахіса
Роль Арахіса виконав без п’яти хвилин поп-зірка Антон Вельбой. Можливо, чули його пісні «…ми йдемо на різні туси, і відлетіли наші гуси…» або «вишні-вишні – ну, як так вийшло...». Так от, Вельбой потрапив у кіно завдяки кастинг-директорці Аллі Самойленко, яка стежила за ним у телешоу «Х-фактор». – «Він був дуже органічним, - каже вона, - Фанатки просто його розривали. Тому в потрібний момент я про нього згадала».
- «Фактично я грав самого себе, бо так само з провінції, як і мій персонаж у фільмі…
Утім, затягнути Вельбоя на кастинг виявилося цілою проблемою… На момент підготовки до зйомок «Королів репу» він не виїздив зі свого села Грунь (Сумська область – ред.) і не сприймав всерйоз дзвінків від кастинг-директорки.
– Аж раптом він мені сам телефонує і каже, що таки вирушає до Києва, - розповідає Алла Самойленко. – Бо працюватиме у столиці на будівництві… Різноробочим!
На кастинг він все-таки прийшов, але спочатку його не затвердили – через скутість і дефекти дикції. Але поступово Антон розкрився і виявилося, що годі й шукати більш автентичного сільського репера.
- «Фактично я грав самого себе, - зізнається він – Бо так само з провінції, як і мій персонаж у фільмі… І теж прагнув популярності як він, насамперед, у своєму колі». Жодних професійних уроків акторської майстерності співак не брав, але це зовсім не завадило йому виглядати правдиво на екрані. Магія кіно!.. Плюс чуйка досвідченої кастинг-директорки. Словом, за автентичність – окремий лайк! Окрема кайфова історія – чудово зіграна роль Ірми Вітовської . Взагалі, поява цієї акторки - це своєрідний знак якості для будь-якого фільму.
Аномалії і ляпи
Причепитися в «Королях репу» теж є до чого… Братки а-ля 90-ті зовні виглядають досить кумедно і, схоже, поплутали час. Хоча, можливо, режисер Мирослав Латик свідомо натякає нам на свій майбутній фільм чи серіал під умовною назвою «Тупі кепарики» - не плутати з британським «Гострими картузами» (!) – де дія відбуватиметься точняк у дев’яності. Звісно, це жарт, але в реальності сучасні кримінальні елементи не випадають з мейнстріму моди.
Якщо вже серйозніше прискіпуватись, то людина, яка стікає кров’ю від вогнепального поранення, не здатна по-спринтерськи бігти кукурудзяним полем. Якщо вважати стрічку комедією – забіг можна зарахувати. Але фінал стрічки чітко вказує на драму.
Історія дорослішання
Так, фільм трохи наївний, так, в ньому кульгає правдоподібність. Хоча, наприклад, романтична сцена у фільмі – більше схожа на правду життя, ніж на кіношну романтику. Двоє – він і вона – вночі біля багаття, дивляться один одному в очі і за законами жанру мають поцілуватися та перейти до тілесних пестощів. Так нас привчив Голівуд, але ні... Хоча давайте без спойлерів.
Але у фільмі є те, за що українці нині воюють – українська ідентичність! Ненаграна, не вигадана інтелектуалами, не прописана в сценарії… Тому що таке враження, що автори не намагалися її якось окремо продемонструвати, “не парилися” з цього приводу. Бо виросли вже у незалежній державі, і їх більше переймало питання як протоптати власну стежку, знайти партнера по життю і заробити грошей - базові питання, котрі хвилюють усіх людей світу.
«Королі репу» - це, у першу чергу, історія дорослішання… Приправлена народною говіркою, своєрідною логікою вчинків (а іноді їх відсутністю)) + сучасною українською музикою. Дуже простий рецепт успішного національного кіно: пізнаєш самого себе – пізнаєш і країну.
Третя стрічка Мирослава Латика
«Королі репу» - третя повнометражна стрічка режисера Мирослава Латика. Перші дві: пригодницько-детективну «Халепу на 5 baksiv» та фентезійно-історичну «Максим Оса» можна подивитися на стрімінгах «Мегого» та Netflix.
Мирослав прийшов у глядацьке кіно з телебачення. «Мені подзвонив Юрій Мінзянов (кінопродюсер, покійний нині – Ред.) і сказав, що є крута історія для мене – згадує Мирослав Латик. - Сценарій тоді мав назву «Небогемна РЕПсодія» (натяк на відомий пісенний шедевр британського гурту Queen «Богемна рапсодія» - ред.) і Юра хотів зробити кіно про реп, оскільки наприкінці 2000-х в Україні з’явилося чимало цікавих виконавців у цьому музичному жанрі».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F265%2F67ecaa8e87d48a1da85d24dc2115b8eb.jpg)
