“В нас до 40. Все!”. Чому роботодавці остерігаються працівників зрілого віку і як це змінити
“В нас до 40. Все!”. Чому роботодавці остерігаються працівників зрілого віку і як це змінити

“В нас до 40. Все!”. Чому роботодавці остерігаються працівників зрілого віку і як це змінити

Населення України старішає, війна і міграція погіршують ситуацію на ринку праці. У сферах виробництва і торгівлі, де гостро відчувається брак кадрів, на вік кандидатів здебільшого уже не зважають. Але як тільки у роботодавців з’являється можливість обирати, то обирають молодших. З проявами ейджизму (дискримінації за віком) в Україні стикаються ті, хто шукає роботу у віці від 40 років.
Фахівці розповідають, чому роботодавці можуть упереджено ставитися до кандидатів старшого віку та як це подолати.

Олена Кіхтенко працювала старшою продавчинею, згодом – адміністраторкою магазину зоотоварів у Миколаєві. Після повномасштабного вторгнення роботодавці скоротили персонал. Їй довелося виконувати також обов’язки продавця, вантажника та прибиральниці. Вона звільнилася і почала шукати іншу роботу.

“Це був зоомагазин “Кіт та Пес”, – ділиться вона історією своїх пошуків. – Я їм розповідала, що там-то працювала адміністратором. Мені відповіли, що їх цікавлять кандидати до 40 років. Я запевняю, що маю досвід, вмію завести накладну, видати, отримати товар тощо. Але власниця, з якою я говорила, відрізала: “Ви мене чуєте? В нас до 40. Все!”. Врешті Олені вдалося працевлаштуватися у відділі кадрів однієї з компаній.

Штраф 65 тис. грн

На українських сайтах вакансій роботодавці не пишуть в оголошеннях обмежень за віком, оскільки відповідно до Закону України “Про рекламу”, за дискримінацію передбачено штраф 65 тисяч гривень (з січня 2022 року). Але за ігнорування резюме кандидатів певного віку стягнень не передбачено.

Теоретично, роботодавців можуть оштрафувати за ейджизм, але на практиці це складно довести. Рекрутери і HR-менеджери приховують від кандидатів реальну причину відмов, щоб згладити ситуацію, не наражати партнерські компанії і своїх роботодавців на штрафи. Хіба що хтось скаже прямим текстом і цей факт буде зафіксований – у переписці чи в диктофонному записі.

На звичайних дошках оголошень, як OLX, на відміну від профільних сайтів, іноді пишуть про обмеження за віком.

Скрін оголошення про пошуки продавця у магазин зоотоварів у Боярці, розміщеного на сайті OLX. У ньому вказано: “Вік до 50 років”.
Скрін оголошення про пошуки продавця у магазин зоотоварів у Боярці, розміщеного на сайті OLX. У ньому вказано: “Вік до 50 років”.

“Критичні” 49

54-річна бухгалтерка Лілія Канухіна, що також мешкає нині у Миколаєві, шукала роботу майже пів року, з жовтня 2022 року до квітня 2023-го. – Я щотижня розсилала по 3-5 резюме, відгукуючись і на вакансії за фахом,і на ті, де й не потрібен досвід, – розповідає вона. – Наприклад на вакансії листоноші, працівниці у відділ сортування пошти, інспектора лічильників газу тощо. – Відгукнулись приблизно 15% роботодавців.

Перш, ніж знайшла місце, що їй підходило, Лілія побувала приблизно на десяти співбесідах.

Лілія Канухіна
Лілія Канухіна

Чи був вік причиною того, що роботу довелося шукати довго? Вона каже, що під час співбесід з потенційними роботодавцями про це не йшлося. Чому більшість не відгукнулася на її резюме – невідомо. Дискримінація за віком на роботі – досить поширене в Україні явище, принаймні було таким до повномасштабного вторгнення. Про це свідчать дані дослідження агенції Info Sapiens, проведеного у 2019 році. 54% респондентів називали “застарий вік” найчастішою причиною дискримінації на роботі в Україні. Для порівняння, другою і третьою причинами дискримінації з великим відривом йдуть наявність малолітніх дітей (25%) та замолодий вік (20%). Середнє значення “критичного” для пошуків роботи віку, на думку опитаних, – 49 років.

Надія Белєцька, яка раніше працювала в рекрутинговій агенції, а нині дає приватні консультації, визнає, що такі роботодавці є, але радить кандидатам не здаватися навіть після відмов.

Вчитися чи чекати пенсії?

Які претензії у роботодавців? Серед слабкостей кандидатів зрілого віку називають відсутність цифрових компетенцій, кажуть рекрутери. Але люди покоління “Х” (народжені у 1963 - 1985 роках), хоч і не народилися “зі смартфоном в руках”, але були молодими, коли смартфони стали масовим явищем, і часто швидко опановують нові технології. За результатами опитування користувачів у додатку “Дія”, проведеному Міністерством цифрової політики у 2021 році, інтерес до вивчення цифрових навичок є приблизно у половини користувачів додатку у віці 40-49 років (45,6% – актуально, 46,7% – ні). Для порівняння, у віці 18-29 років цей показник становить 61,4%.

Тетяна Пашкіна, експертка з ринку праці, кар'єрна консультантка
Тетяна Пашкіна, експертка з ринку праці, кар'єрна консультантка

“Не треба ідеалізувати кандидатів зрілого віку, – застерігає Тетяна Пашкіна, експертка з ринку праці та кар’єрна консультантка. – Трапляються люди, які вже втомилися від життя і хочуть просто дожити до пенсії. Або вважають, що мають достатньо життєвого і професійного досвіду і не хочуть розвиватися далі. Але є й інші, які постійно вчаться, незалежно від віку”.

Страхи і упередження

“Я приймала на роботу 46-річну жінку на посаду менеджера з продажів. Вона була дуже драйвова, енергійна, врешті дуже успішно працювала, “закривала” значну частку продажів у компанії,” — розповідає про свій досвід Надія.

Люди від 40 років – меншість серед її теперішніх клієнтів. Але поміж них трапляються ті, що бояться співбесід через багато невдалих спроб.

Надія Белєцька, HR-фахівчиня, кар'єрна консультантка
Надія Белєцька, HR-фахівчиня, кар'єрна консультантка

“Такі кандидати самі упереджено ставляться до себе і мають страхи через свій вік. Думають, що їх апріорі не візьмуть”, – ділиться вона враженнями. Також додає, що цінний досвід залишається непоміченим через брак навичок самопрезентації.

Тетяна Пашкіна пов’язує це з тим, що представників “покоління Х” з дитинства вчили не висовуватися, не хвалитися. Врешті на практиці люди навіть через багато років самі знецінюють свої заслуги і не вміють їх вигідно подати:

“Обговорюючи професійний досвід кандидата, я дізнаюся багато цікавого про людину, запитую: “А де це в резюме?”. Наприклад, головний бухгалтер пережив сотню перевірок за багато років роботи у компанії, не отримавши зауважень і штрафів. Це треба “витягувати на поверхню”, вказувати у переліку своїх умінь”.

Фахівці радять писати про пройдені курси (спершу обрати кілька курсів, пов’язаних з вашою професією і дійсно пройти їх – наприклад, є чимало безкоштовних на онлайн-платформі Prometheus). Оформити своє резюме за допомогою сучасних шаблонів. Підготуватися до співбесіди, почитати про компанію, поцікавитися останніми тенденціями у своїй сфері, продемонструвати інтерес до роботи.

Криза кадрів

“Сучасні ейчари не мають проблем з упередженнями, – запевняє Надія Бєлецька. – Але такі установки можуть йти від керівництва компаній. Є посади, на які навіть зовнішність обговорюють – щоб вона була презентабельна. Все залежить від культури компанії, від ставлення до людей”.

Тим часом демографічна ситуація в Україні погіршується. Населення старішає, з повномасштабним вторгненням кілька мільйонів молодих людей, здебільшого жінок працездатного віку виїхали за кордон. Це змушує роботодавців у деяких сферах потроху змінювати ставлення до кандидатів зрілого віку.

“Дві руки, дві ноги, одна голова – кандидат “бомба”

За словами Тетяни Пашкіної, і сфери виробництва і торгівлі дуже потерпають від нестачі кадрів.

“Як казав хтось з моїх колег HR, дві руки, дві ноги, одна голова – кандидат “бомба”, беремо. На вік не зважають, лише на “загальну притомність”, на фізичний стан, якщо йдеться про фізичну працю. Але як тільки у роботодавців з’являється можливість обирати працівників – одразу зростає вірогідність прояву дискримінації щодо віку. Українським роботодавцям у майбутньому варто враховувати й те, що люди різних поколінь і дорослішають по-різному. — Наприклад, у молодших поколінь затягується дитинство і в 45 наступає лише зріла молодість – каже Тетяна. – Людина саме голову піднімає, визначилась – а тут вже й ейджизм.

Рекламні стереотипи

Тетяна Пташкіна зауважує, що упередження щодо віку у роботодавців – лише відображення стереотипів у суспільстві загалом. Вони часто нав’язуються в інформаційному просторі.

“Подивіться, як зазвичай показують сім’ї в рекламі, – каже експертка. – Сивочолі дід і баба, середніх років мама і тато, діти-дошколярики. Але батьки бувають і 20-річними, діти – дорослими, а сучасним бабусям і дідусям може бути й 45 і 50, і вони можуть бути молодими й енергійними.

Людям старше 40 років автори рекламних сюжетів активно пропонують вирішити проблеми зі шлунком, прикріпити вставні зуби чудодійним кремом, побороти неврівноваженість через клімакс тощо. Відповідне сприйняття формується і в роботодавців – як ненадійних працівників з купою проблем зі здоров’ям”. Чи дійсно люди з віком працюють гірше? Відповідь на це питання шукали дослідники з Массачусетського технологічного інституту у дослідженні 2015 року, присвяченого динаміці когнітивних здібностей людства. Виявилося, що для різних здібностей є свої вікові піки. Зібравши колектив з працівників різних вікових груп, керівники отримають максимально ефективну команду, у яку кожен зможе зробити свій внесок. Старші працівники – базу професії та досвід вирішення критичних ситуацій, молоді – новітні тенденції та ентузіазм.

Світова тенденція

Старіння населення і відповідні зміни на ринку праці – нагальна проблема для багатьох країн світу і її намагаються вирішувати.

В Україні Державний центр зайнятості практикує видачу ваучерів розміром 27 тисяч гривень для осіб старше 45 років. Це фінансування, яке можна скерувати на здобуття іншого фаху чи підвищення кваліфікації. Але великого попиту послуга не має. Можливо, потенційна аудиторія і не знає, що вступити на магістратуру можна за рахунок держави.

Наприклад, Уряд Австралії пропонує низку ініціатив для професійного зростання громадян старше 40 років. Учасники програми Skills Checkpoint після оцінки своїх компетенцію отримують план кар’єри, розроблений спеціалістами: які навички є, яких не вистачає для певних професійних завдань. Подавши заявку, австралійці віком від 40 до 70 можуть отримати близько двох тисяч доларів на навчання.

У Німеччині з 2006 року розвивають політику зайнятості населення 50+. Держава намагається балансувати, підвищуючи пенсійний вік та скорочуючи виплати для раннього виходу на пенсію, утримує людей на робочих місцях. Впроваджуючи субсидії для роботодавців, мотивує їх співпрацювати з усіма верствами населення.

Німецька «Ініціатива-50Плюс» передбачає субсидії на працевлаштування, спрямовані на роботодавців. Їм виплачують до 50% нормованих витрат на оплату праці на термін до трьох років. Крім того, на підвищення кваліфікації людей похилого віку держава стала виділяти більше коштів.

“В Україні теж є система пільг (йдеться про компенсації за працевлаштування людей передпенсійного віку – Ред.) – зауважує Тетяна Пашкіна, – але ця схема настільки маловідома і непрозора, що роботодавці: а) гадки про неї не мають, б) жахаються, коли дізнаються”.

Наше трудове законодавство – старе і заплутане, роботодавець в паніці від ініціатив, що передбачають три кіло паперів і відносини з державними органами, яких краще уникати.

Джерело матеріала
loader