Микола Сеньковський, або світливец, що прославив Україну

23 листопада виповнилося 130 років від дня народження Миколи Сеньковського – українського фотохудожника, військового фотограмметриста (1893-?).

Народився він у Пирятині (нині Полтавщина). Закінчив кадетський корпус у Петербурзі, отримавши спеціальність “фотограмметрія”.

У роки Першої світової війни був військовим фотографом у російській армії. Тоді вперше побував у Карпатах.

На початку 1920-х років Микола Сеньковський у зв’язку з поразкою визвольних змагань емігрував до Польщі. Він переїхав на Гуцульщину, у Жаб’є (нині смт.Верховина, Івано-Франківщина), створив родину.

У 1924 р. у Косові, а пізніше в Коломиї Микола Сеньковський відкрив фотомайстерню і магазин радіо- та фототехніки. Друкував поштівки з власними світлинами і продовжував фотографувати.

У 1930 р. Микола Сеньковський взяв участь у Першій виставці української фотографіки у Львові. Там було представлено шість світлин фотографа. Він створив неперевершені фотообрази Гуцульщини, які у вигляді поштових листівок розповсюджувалися всією Європою.

У 1931 р. робота Миколи Сеньковського “Стара гуцулка” була відзначена премією “Гран-прі” на Міжнародній європейській фотовиставці в Парижі. Це фото Марії Кречунєк, яка народилася в 1836 р. у Верхньому Ясеневі і прожила майже 100 років. У народі вона відома як Чукутиха, або Чукутиха з люлькою, бо саме такою її знають за знаменитою світлиною. Марія Кречунєк, співачка, виконавиця традиційних гуцульських пісень, які часто складала сама.

Відомості про життєвий шлях Миколи Сеньковського уриваються 1939 роком. Дата і місце його смерті невідомі. Син Миколи Сеньковського – Юрій став відомим ученим-геологом, членом-кореспондентом НАН України. Він згадував: “Батько фотографував гуцулів, їхні ремесла, побут і багато пейзажів. Знімки продавав по всій Європі. Чукутиху сфотографував 1926-го. Тоді він холостякував. Потім одружився з мамою – Євгенією Поліщук, учителькою. Коли мені було 8 років, прийшли до хати якісь люди. Батько зняв із грудей образ Божої Матері, повісив мені на шию, благословив та вклав спати. На ранок його не було, і більше ніколи я батька не бачив.”.

Джерело: MiraStudia Модерна Україна