Росія остаточно занурилася в тоталітаризм

Тепер держава там контролює все, включно з особистим життям, постіллю, розвагами, домашнім побутом... Період "ви не займаєтеся політикою — і ми вас не чіпаємо" закінчився.

З авторитарною державою воювати легше, як і впливати на неї санкціями: там ще є певна конкуренція еліт, конкуренція думок (хоч у закритих елітних колах). На це й був розрахунок Заходу: еліта збунтується і прибере Путіна.

Після Пригожина стало зрозуміло: "еліт", і тим більше їх конкуренції, в Росії більше нема, бо всі представники отримують гроші та інші блага тільки й виключно з рук Путіна. Це також ознака тоталітарної системи. На котру вплинути санкціями вже значно важче: економічні чинники вже практично не працюють.

Розправа над учасниками непристойної й тупої "голої вечірки" багатої блогерки-мільйонниці саме про це: ніхто не має права заробляти попри державу і без дозволу держави. Загравання з моралістами-ультрапатріотами — це вже вторинне. Бо ти сьогодні свої гроші витрачаєш на непристойну вечірку, а завтра вирішиш їх відправити на підтримку опозиції.

Читайте також: Гола тусовка Кіркорова і знищений "Новочеркаськ"

Раніше Кіркоров, Галкін, Пугачова символізували стабільність: щороку росіянин мав можливість дивитися ті самі "Голубиє огонькі" з тими самими обличчями. Це буде перший рік, коли ця парадигма зміниться. Бо РФ вже і в культурному процесі переходить до тоталітарного мислення: "мистецтво" - це тільки те, що подобається вождю. Все, що виходить за межі особистих інтересів 71-річного старця, — недопустиме для загалу. Голий торс в цій країні може показувати хіба Путін — і то вже не тепер, а на старих ретушованих фото.

Це певною мірою плюс, тоталітарна система може завалитися буквально за кілька днів, бо не має системи противаг. І це буде корисно, коли прес на Росію стане максимальним. Авторитарна система більш гнучка і краще пристосована до виживання, що й доводили понад 20 років правління Путіна.

Є ще один плюс, тепер уже у внутрішньоросійському "культурному кенселінгу" знайомих чи не кожному українцю артистів: це прибирає основу отієї "м'якої сили", що формувала спільний для України та Росії культурний, мовний і, як наслідок, економічний і політичний простір. З абсолютною перевагою російського контенту. А в результаті потужно прив'язувала Україну до Росії.

Читайте також: "Слово пацана". Брудно, бридко. Неоригінально

Нові форми російської тоталітарної культури — як той же Шаман — вже не мають впливу на українців. Бо вже повністю нам чужі, не пов'язані з молодістю, дитинством, зрілістю українців. І орієнтовані на нову, абсолютно ізоляціоністську парадигму, яка не залишає місця для українців навіть як "братів": "довкола нас всі вороги", "Росія — відокремлена від усіх самодостатня цивілізація".

Висновок: подібні тенденції позитивні для нас. Бо остаточно відривають від російського простору навіть стужений контингент.

Джерело

Про автора. Олексій Голобуцький, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.