Єфросиніна vs Соловій: про особисту вину і небажання її визнавати

Я про це кажу 10 років: винен кожен, хто просував російський і російськомовний контент, хто сприяв утриманню українців в російському контексті, в полі культурно, політичної гравітації Москви. Це переконало ворога, що тут "така ж Росія, тільки з дрібкою хворих укронацистів", що його зустрінуть з квітами та що "затридня".

Мене вкурвлює загальна позиція щодо журналістів, співаків, продюсерів, ведучих, блогерів, експертів, політиків... Всіх, хто тримав тут "русскій мір". Мовляв, хрін з вами. Раз уже війна і все так страшно, то будемо спільно удавати, що ви за все українське з дитинства. Поставимо точку відліку на моменті, коли ви вдягли вишиванку і стали кричати про свій патріотизм, а до цієї точки історію ваших дій занулимо.

Читайте також: Україна не Росія. Чому Медведєв виліз на люди з історичною лекцією

Ну і те, що "звєзда" Єфросиніна заявила, що російська мова і культура просто були "запитом аудиторії", тому вона була популярна, а Соловій тільки вийшла з аутсайдерів, де була саме через мову... Насправді феєричне нахабство.

Та ж Бурмака, "Тінь Сонця" всі ці роки вперто тягнули свій свідомий вибір: тільки українське. Попри те, що дійсно мали через це проблеми з популярністю, з заробітками. Все одно тягнули. А оці всі тим часом десятиліттями знімали вершки з ротацій на радіо і ТБ, з концертів і приватних виступів... А тепер швиденько нап'яли вишиванки й стали "тежпатріотами". І вже настільки осміліли, що відпихають ліктями виробників україномовного контенту.

Свинство це все... І наслідок відсутності інституту репутації.

Джерело

Про автора. Олексій Голобуцький, політолог

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.