Археологи показали артефакти трипільської культури, знайдені на Львівщині та Прикарпатті

«Поверхи перекладалися колодою, яку зверху обмазували глиною. В експозиції виставки є елементи цього перекриття. Це цікава знахідка для цього регіону», – зазначає археологиня Яна Яковишина, яка проводила дослідження.

Також вона зазначає, що весь віднайдений на цьому місці кремінь був привезений з Волині, оскільки місцевої сировини там не було.

Ще одним місцем, де виявили імпорт матеріалу трипільської культури, була гора Лисівка біля Винників. Андрій Гавінський вже 8 років досліджує на цьому місці поселення культури лійчастого посуду, яка існувала на території Данії, Нідерландів, південної Скандинавії, Померанії, Польщі та Західної Волині і Галичини в Україні у 5-3 тис. до н. е. (період енеоліту).

Він розповідає, що Винники – це територія пограниччя культур: «Поселенці культури не були ізольовані, а вели активний, рухливий спосіб життя, підтримували контакти з родичами над Віслою і зі східними культурами – трипільською».

Знахідки на горі Лисівка минулого археологічного сезону є дуже багатими: на площі 150 м² виявили 6000 знахідок. Деякі з них є надзвичайно рідкісними і унікальними.

Цінним є горщик зі специфічним орнаментом, типовим для східної групи культури лійчастого посуду. Такий знайшли вперше на теренах України. Є велика кількість рідкісних маленьких кременевих і кам’яних сокир. До культових предметів належить уламок глиняної сокири, якою проводили ритуали.

«Характерним посудом цієї культури є фляги, які імітують макові голівки, ними витискали рідину маковиння. Є дослідження польських вчених, що представники культури лійчастого посуду виготовляли з маку опіум. Ми знайшли ручку від ложки, якою розігрівали опіум», – розповідає Андрій Гавінський.

Про існування тут виробництва свідчать знайдені посудини із залишками дьогтю, а також посуд, схожий на друшляк, яким зціджували рідину. Науковець припускає, що за допомогою дьогтю давні поселенці клеїли збиті горщики або могли ним робити розпис, наслідуючи трипільську культуру.

Значним науковим відкриттям цього сезону є яма маліцької культури (кін. V тис. до н.е.), яка передувала культурі лійчастого посуду. Знайдені профільовані орнаментовані миски, рідкісні ванночки, декоровані пелюстками, які використовували не для повсякденного вжитку, а як кадильницю.

Знахідка уламка трипільського горщика, орнаментованого заглибленими лініями у вигляді спіралей, – це перший зафіксований імпорт трипільської культури в середовище маліцької, найраніші прояви контактів західної культури зі східною, стверджує Андрій Гавінський. Ці культурні зв’язки успадкувала і культура лійчастого посуду.

Про розкопки в Ілові, який належить до заповідника «Стільське городище», ZAXID.NET детально розповідав. На пам’ятці теж виявили знахідки пізньої трипільської культури, як на горі Жупан. Там розкопали рештки глиняної хати культури лійчастого посуду.

«Ніхто б не міг подумати, що ті пам’ятки можуть бути так далеко. Окремі матеріали знайшли також в Глинянах, Словіті. У наступних сезонах ми підтвердимо це поселення. Це абсолютно змінить погляди на розвиток енеолітичних культур в кінці 4 тис. до н. е.», – запевняє науковець.

Ще одним результатом торішніх досліджень є розкопки біля села Словіта Глинянської громади. У цій зоні Малого Полісся археологиня Марія Войтович виявила багатошарову пам’ятку. Там виявили фрагменти керамічного посуду періоду пізнього палеоліту, також трапляється енеоліт, культура лінійно-стрічкової кераміки.

«Там виявили місце, де обробляли та виготовляли кам’яні знаряддя. А на поверхні орних полів знайшли цілі зернотерки», – розповідає науковиця

На території Гологірського Горбогір’я вчені обстежили 8 курганів, які, ймовірно, належать до тщинецько-комарівської культури. Однак кожен з них має сліди грабіжницьких вкопів, руйнування надзвичайно великі.

Зазначимо, що археологічний музей Інституту українознавства перебуває на ремонті, який розпочали ще до повномасштабного вторгнення. Для завершення робіт науковій установі бракує фінансування.