Управлінські рішення, які неможливо виконати, створюють ще більший хаос, ніж їх відсутність. Результати нашого моделювання вказують на те, що саме так, ймовірно, станеться із новим законом про мобілізацію.
16 квітня президент України Володимир Зеленський підписав багатостраждальний законопроект про мобілізацію. Новий закон передбачає, що усі громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку призовників, мають протягом 60 днів з початку проведення мобілізації уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), електронний кабінет призовника, або територіальні центри комплектування (ТЦК).
Наразі незрозуміло, як працюватиме електронне оновлення даних і як це можна буде зробити через ЦНАП. Зі згаданих у законі шляхів діє тільки один - ТЦК.
Ми змоделювали, з якою швидкістю колишні військкомати мають оновлювати дані чоловіків, які туди прийдуть, аби ті хто не встиг вистояти в черзі, не вважалися ухилянтами і не платили 17 тис. грн штрафу.
Взяли до уваги декілька сценаріїв.
Увага: це моделювання створено на приблизних цифрах, з нашого дослідження мобілізаційного резерву.
Розрахунки
За даними Міністерства оборони, в Україні зараз працюють 178 ТЦК. Якщо ЦНАПи і електронний кабінет не запрацюють, вони мають обслужити приблизно 7 904 000 чоловіків.
Ми використовували наші приблизні підрахунки з нашого матеріалу “Мобілізаційний резерв.Скількох чоловіків ще можна мобілізувати і чому потрібно залучати в ЗСУ більше жінок”.
До повномасштабного вторгнення в Україні проживало трохи менше, ніж 10,5 млн чоловіків віком від 18 до 59 років (без урахування окупованих Криму та Донбасу). Від цієї кількості ми відняли 1,3 млн тих, які зараз служать в силах оборони, 659 тис. втікачів від війни, 569 тис. чоловік, втрачених через окупацію і ще 25 тис. ув’язнених.
Ми не виключали із загальної цифри, наприклад, людей з інвалідністю, адже згідно з новим законом всі громадяни, які отримали інвалідність ІІ та ІІІ групи після 24 лютого 2022 року, повинні будуть повторний огляд в медико-соціальній експертній комісії або військово-лікарській комісії (направлення на них потрібно взяти в ТЦК, а потім прийти туди ще раз після проходження комісії, аби оновити свої дані). Однак, в реальності частина людей з інвалідністю виключені з військового обліку.
Сценарії
У законі йдеться, що всі військовозобов'язані, а це всі чоловіки віком з 18 до 60 років, крім тих, кого зняли з обліку, мають прийти у військкомат протягом 60 днів, аби уточнити свої дані.
Щоб вирахувати середню навантаженість на кожен ТЦК в Україні, ми поділили число військовозобов'язаних чоловіків.
Розгляньмо декілька сценаріїв, у яких ТЦК приймають громадян протягом більшої чи меншої кількості годин. Адже відвідувачів у цих установах приймають далеко не в усі робочі години.
Сценарій 1.
За чинним графіком більшість київських ТЦК приймають громадян лише вісім годин на тиждень (двічі на тиждень з 9.00 до 13.00).
У цьому сценарії один середньостатистичний український ТЦК має обслуговувати приблизно 1110 відвідувачів на день. А швидкість реєстрації має бути 693,8 військовозобов'язаних чоловіків на годину (враховуючи, що щодня у них в середньому лише 1,6 приймальних годин).
Сценарій 2.
ТЦК займатимуться оновленням даних усі сорок робочих годин на тиждень, тобто по вісім годин щодня, крім вихідних. Тоді потрібно працювати зі швидкістю реєстрації 139 осіб на годину.
Сценарій 3.
ТЦК обслуговуватимуть громадян по 8 годин в день, без вихідних протягом 60 днів.
В такому випадку вони мусять ставити на облік 93 чоловіків за годину.
Зрозуміло, що навіть за умови роботи без вихідних, там не зможуть прийняти всіх військовозобов'язаних чоловіків. Найбільш імовірний варіант: зіштовхнувшись із колосальними чергами, значна частина чоловіків не піде реєструватися, адже це зробити неможливо.
Що не враховано в моделюванні?
Ми вже згадували, що не враховуємо ЦНАПи та електронний кабінет призовника як альтернативні способи реєстрації, адже поки невідомо, як вони працюватимуть.
Також в цьому моделюванні ми припускаємо, що людина прийде в ТЦК лише один-єдиний раз, хоча в реальності так не працюватиме. Багатьом з них доведеться прийти кілька разів. Наприклад, люди з інвалідністю та обмежено придатні прибудуть в ТЦК, там мають отримати направлення на ВЛК чи МСЕК, пройти там комісію, і ще раз повернутись в ТЦК, аби надати туди висновки лікарів.
Зараз багатодітні батьки, які хочуть дотримуватися букви закону, у більшості випадків (через загальний хаос в управління різні військкомати висувають різні вимоги) ходять у ТЦК раз у три місяці, аби щоразу отримати нову відстрочку після нового указу Президента про положення воєнного стану на три місяці. Навіть для того, щоб оновити дані, їм потрібно приходити як мінімум двічі, перший раз повідомити про багатодітність, другий - принести нотаріально завірені копії свідоцтв про народження дітей.
Ще одна проблема ‒ державні установи закриваються під час повітряної тривоги. За даними військових і призовників з різних регіонів України, деякі ТЦК продовжують роботу попри небезпеку, а деякі закриваються і припиняють прийом громадян (така ж ситуація і з ЦНАПами, які ми не врахували в моделюванні).
Черги, черги, черги
Найбільша проблема ТЦК з самого початку повномасштабного вторгнення ‒ це величезні черги. В липні 2022 року біля одного з київських ТЦК люди в черзі стояли так довго, що там вибухали конфлікти. Ми про це писали тут. Деякі люди ставали в чергу о 5-й ранку і тижнями чекали можливості потрапити всередину.
Через два роки наплив людей зменшився, відповідно ситуація покращилась, але не надто. Після того, як у грудні 2023 року прикордонники без попереджень перестали пропускати людей з інвалідністю, опікунів багатодітних батьків за кордон, багато чоловіків знову рушило в ТЦК. Там їх так само чекали черги, бюрократія і незрозумілість процедур.
Довгі черги утворюються і біля дверей військово-лікарських комісій (ВЛК). Так само і з ЦНАПами, адже вони надають величезну кількість послуг цивільним.
ВЛК
Також неможливо оцінити, скільки людей прийде після військкоматів до ВЛК, адже більшість з тих, хто не оновлював дані, також не проходили і військово-лікарські комісії. А хто пройшов, той у більшості випадків, вже служить.
Ми знайшли декількох українців, які проходили ВЛК в лютому-березні, без мети мобілізуватися, лише щоб оновити дані і офіційно влаштуватися на роботу. Наші співрозмовники говорять, що похід по лікарях у часі розтягнувся на місяць-півтора. Як система працюватиме при мільйонному напливі чоловіків навіть страшно уявляти.
Як правильно?
Вже зараз працівники ТЦК скаржаться, що витрачають занадто багато часу на оформлення різних довідок для людей, які не будуть служити.
Тому враховуючи, що у держави є доступ до всіх електронних реєстрів, потрібно максимально зменшити кількість людей, які в рамках нового закону мусять фізично відвідати ТЦК.
Скоріше за все Парламент буде змушений внести такі правки у закон, коли влада побачить колапс біля ТЦК, спровоковані з цим ворожі інформаційні операції та просто емоційні дописи та відео користувачів у соцмережах.
Вже багато говорилося про створення реєстру військовозобов'язаних Оберіг, який підтягуватиме всі дані з інших реєстрів. Якщо він дійсно запрацює, то навіщо гнати усіх перереєстровуватися?
Набагато раціональніше взяти цей реєстр, визначити, хто підпадає під мобілізацію, а це за нашими підрахунками близько 5 млн чоловіків, і сконцентруватися на них та розпланувати план призову, який би і забезпечував потреби ЗСУ і не створював надмірних черг, перевантажень військкоматів і відповідно негативного фону в настроях тилу.
І якщо йти цим шляхом, то можна посилювати відповідальність за неявку до ТЦК після отримання повістки поштою на зареєстровану поштову адресу.
Хоча це те ж є в новому законі.
