Знайти роботу — для студента завжди задача з “зірочкою”. Кортить відгукнутися на пропозицію заробітку від 500 доларів на місяць, вдома чи в комфортному офісі, та ще й без досвіду роботи.
Так і я зачепився за вакансію оператора чату. Але влаштувався туди не заради легких грошей, а з метою розуміти, як працюють шахрайські центри — у народі “офіси”.
Втершись у довіру та пройшовши коротке навчання, я отримав доступ до адмінки однієї з таких організацій, замаскованої під сайт знайомств з десятками жіночих анкет та ознайомився з внутрішніми переписками між працівниками та керівництвом. На ньому мої ровесники-юнаки, прикидаючись в онлайні привабливими українками та польками, розводять іноземців на гроші. Потенційних жертв на внутрішньому сленгу називають “мамонтами”. На них “полюють”.
Працювати можна й з “офісу” — там ретельніший відбір працівників, жорсткіші вимоги з дотримання конфіденційності і дисципліна, але й заробітки пропонують більші.
“Світлана”
Джош: Приголомшливі фото!
Світлана: Мені дуже приємно) Ти дуже вродливий)
Джош: А звідки ти?
Світлана: З України) Ти щось знаєш про мою країну?
Джош — американець, зареєстрований на нашому сайті знайомств. За фотографією Світлани з Києва сиджу я, 17-річний студент, задача якого — виманити якомога більше подарунків від Джоша, бо тоді мені більше заплатять.
Усе починається мило: “Світлана” відповідно до інструкцій фірми, розказує про свої хобі та красивих українських дівчат. Спілкування швидко згортається, як тільки стає зрозуміло, що потенційна жертва або не має грошей або не збирається їх витрачати. Світлана кидає Джоша і швидко шукає іншого.
Переклад розмови:
- Як швидко твоя любов зникла, і ти реально думав, що я взагалі збираюся зустрічатися з кимось без грошей?
- у мене є гроші, пробач.
Працюючи “Світланою” я також отримав доступ і до інших переписок. Устиг переглянути їх зо три десятка, перш ніж керівництво щось запідозрило і заблокувало мене. Помітив, що інші працівники поводяться розкутіше: одразу починають діалог із реплік про секс, надсилають інтимні фотографії (перша безкоштовно, а за інші платять користувачі) та активно фліртують.
Формально мені пропонували роботу “оператора чату” та “перекладача”, начебто допомагати українським жінкам, що не знають англійської, знайомитися з чоловіками зі США і Європи. Насправді жодних жінок не існує, є лише оператори.
“Каміла”
Де ж шахраї беруть фото дівчат? Принаймні на штучно згенеровані вони не схожі.
Фото однієї польки на імʼя Каміла мало вотермарку польської фотографині. За пошуком у соцмережах можна легко знайти її та саму Камілу - вона все-таки існує!
Це реальна фотомодель з Польщі, що, судячи з її Інстаграм-сторінки, має сина та любить подорожувати. І навряд чи здогадується, що її фотографії та відео із соціальних мереж використовуються, щоб виманювати гроші у незнайомців.
Також “офісники” використовують фото і відео порноакторок, блогерок з України й Польщі, працівниць ескорт агентств.
“офісники” використовують фото і відео порноакторок
Пів долара за фото
За таку роботу з дому пропонують до тисячі доларів на місяць. Тарифна сітка оплати за виконання завдань у цій агенції виглядає так:
- 1 хвилина активного чату - $0,11, незалежно від кількості повідомлень,надісланих користувачем протягом оплаченої хвилини.
- Отримання фото від чоловіка в чаті - $0,55.
- Перегляд чоловіком надісланого дівчиною відео в чаті - $2,75.
- Прослуховування чоловіком надісланого дівчиною аудіо повідомлення - $0,55 (не знаю, хто начитує ці повідомлення, не чув їх за короткий час своєї роботи).
- Отримання стікера від чоловіка $0,275 (оплачується не більше 10 стікерів за 24 години)
- За перший вхідний лист від чоловіка - $0,55. Лист цінується більше за повідомлення (він також приходить в адмінку, а не на електронну пошту).
- За кожний наступний лист - $1,65.
- Перегляд чоловіком фото в листі (крім першого) - $0,55.
- Перегляд чоловіком відео в листі - $2,75.
- За кожен вихідний лист від дівчини, прочитаний чоловіком - $0,55.
Найбільше аферисти заробляють з подарунків, як віртуальних покупок на сайті знайомств, так і реальних. Мені обіцяли 20% від подарунків до 500 доларів, та 30% на більшу суму.
Буквально через кілька годин після початку “робочого дня”, які я витратив на ознайомлення з системою та збереження скрінів переписок, мене “звільнили” – тобто заблокували і викинули з “адмінки”.
“Офіси”
За подібною схемою працюють і працівники “офісів”. Легенди можуть бути різними – але суть одна: виманити гроші у незнайомців через онлайн-спілкування.
Молодь усе частіше вдається до роботи у таких “офісах”: протягом декількох років кількість офісів в українських містах дедалі зростає. Зокрема, багато їх працює у Дніпрі.
Під час повномасштабного вторгнення деякі з них прикриваються патріотичними мотивами. Начебто обдурюють лише росіян і донатять якусь частку на ЗСУ (перевірити це неможливо). Ті, що працюють як онлайн-офіси, навіть не намагаються виправдовуватися.
Працівники одного з таких шахрайських кол-центрів – теж “вродливі дівчата”, але вони не випрошують подарунки, я просувають неіснуючу “онлайн-платформу” для інвестицій, завдяки якій начебто розбагатіли самі, і яка, звісно, принесе казкове багатство також і її новому другу.
Один з “офісних” працівників поділився на умовах анонімності подробицями своєї роботи:
“Ми реєстрували жіночі профілі на іноземних сайтах знайомств, прописували історіюї вигаданих жінок та підкріплювали їх фотографіями. Шукали там росіян, які жили за кордоном – зазвичай в Іспанії, Португаліії, Франції, Італії та Німеччині.
Віртуальна “жінка” має втертись у довіру і просувати вигадану “платформу для інвестицій"
Віртуальна “жінка” повинна була втертись у довіру, вибудувати близькі стосунки з жертвою. А потім просувати вигадану “платформу для інвестицій”, щоб викликати у чоловіка бажання повторити історію її успіху.
По мірі розвитку онлайн-стосунків між жінкою та чоловіком, зростала і кількість його вкладень, аж поки не закінчувалися гроші або він не починав щось підозрювати. За словами нашого співрозмовника, жертви в середньому вкладали по декілька тисяч доларів. Але був випадок і на 35 тисяч доларів. Після цього профіль жінки видаляли. Спілкування триває зазвичай від місяця до пів року, один працівкник веде від одного до пʼяти профілів.
“Драйвова” робоча атмосфера
Потрапити на роботу в такий “офіс” складніше – вимагають навіть пройти перевірку на детекторі брехні, правила – жорсткіші.
Заборонено приносити свої гаджети, іноді заборонено виходити з офісів протягом дня, лише в обід і вже увечері. Карають за запізнення і зволікання з відповіддю в чаті.
Разом з тим рекрутери пропонують “солоденьке” у вигляді стабільного та високого заробітку, житла для немісцевих, оплату транспорту до роботи та лаунжів для куріння ІQOS – одного з атрибутів справжнього “офісника”. Але завжди чомусь замовчують про головне – кримінальну відповідальність.
Відчуття невинуватості
Легенда про таких собі “Робін Гудів”, які начебто працюють на благо України і “руйнують економіки країни агресора”, насправді є лише прикриттям і не позбавляє працівників офісів від кримінальної відповідальності. Але дає працівникам відчуття власної невинуватості, іноді навіть гордості і причетності до корисної діяльності на користь держави.
Юристка Оксана Максименюк наголошує, що різниці між шахрайством щодо українців, росіян чи інших громадян немає.
“Немає різниці, стосовно громадян якої країни вчинено злочин. На жаль, щодо росіян також. Розслідування відбувається за фактом вчинення злочину. Ст.190 Кримінального кодексу України – шахрайство”.
І хоча більшість офісів заявляють про роботу тільки з громадянами Росії, це не так. За словами однієї працівниць, “на одній Росії не заробиш”.
Легенди також іноді змінюються.
“Робота” за кордоном
“Здравствуйте, меня зовут Алина и я являюсь менеджером компании по трудоустройству за границей. Вы оставляли заявку на нашем сайте, подскажите, в какую страну вы бы хотели трудоустроиться?”
Такі повідомлення – ще один спосіб виманювання грошей, який використовують шахраї. Тут вже звертаються не лише до чоловіків, а й до всіх тих, хто залишав десь у соцмережах заявки на працевлаштування за кордоном у відповідь на поширені фейковими конторами оголошення.
За подібними повідомленнями (по той бік “труби”, як вони кажуть) також стоять “офісники” – і дівчата, і хлопці 16-18 років,.
Такі розмови можуть коштувати кількох сотень євро довірливим шукачам роботи, 20 відсотків з яких отримують виконавці. Інше - їхні роботодавці.
Легенда така: працівник начебто інформує людину про умови роботи, пропонує якусь вакансію, надсилає анкету роботодавцю і просить передоплату – для отримання запрошення.
Воно нібито потрібне, аби працедавець пересвідчився що ви дійсно приїдете на місце роботи. Але ні працедавця, ні місця роботи не існує, гроші просто йдуть до “офісів”. Окрім запрошення, працівник вигадує інші “расходнікі”: страховки, трансфер, проживання тощо”.
Інші легенди, з якими працюють “офісники”: дзвінки нібито з пенсійного фонду, з правоохоронних органів, від операторів зв'язку, працівників банків тощо.
Рекрутинг
Шукачам роботи на популярних сайтах на зразок robota.ua чи work.ua також часто дзвонять рекрутери таких “офісів” і пропонують легкий заробіток від 25 тисяч гривень. Іноді це десятки дзвінків за день.
Сайт Jooble, наприклад, налічує понад 580 схожих вакансій.
Робота у цій сфері стала популярною серед молоді. За хештегом “офис” у TikTok налічується понад 89 тисяч публікацій, і вони насамперед стосуються не популярного сіткому, а саме шахрайських центрів. Більшість великих офісів мають свої телеграм-канали, де поширюють вакансії та розказують про плюси та розкоші цієї діяльності.
У TikTok завірусилась пісня “Что такое Днепр”, що оспівує розкішне життя працівників “офісів”. На Spotify вона має майже два мільйони прослуховувань.
Безкінечна і безрезультатна боротьба
За словами співробітника одного з офісів, який спеціалізувався на аферах з роботою за кордоном, правоохоронці одного разу попередили працівників перед “накриттям”. Він ствержує, що після їхнього візиту офіс безперешкодно продовжив роботу.
Але офіційно ця боротьба триває. У відповіді на наш запит Кіберполіція України заявила, що поліцейські постійно шукають та аналізують інформацію щодо шахрайських кол-центрів, а також вживають заходів для припинення їх функціонування. У тому числі блокуються номери телефонів, якими користуються шахраї.
Про виявлені і закриті офіси також є звіти. У грудні 2023 СБУ заявило, що “за добу СБУ та Нацполіція ліквідували понад 100 шахрайських call-центрів, які викрадали персональні дані та гроші українців”.
Звичка маніпулювати
Схоже, робота у цій сфері і оспівування участі в шахрайських аферах можуть накладати відбиток на поведінку людини у звичайному житті.
“До нас у підрозділ нещодавно прийшов новенький – 22-річний хлопець, – розповідає знайомий військовий. – Наче веселий, товариський, але я відчув, що з ним щось не так. А потім почав звертати увагу на те, як він спілкується з людьми і зрозумів, що мене бентежило. Він намагався маніпулювати, щоб змусити людей щось робити для нього чи за нього.
Якось ми розговорилися, і боєць розповів, що працював раніше в “офісі”, де виманював гроші в росіян в онлайн-переписці. Він дуже тішився цією роботою, пишався, що вдавалося змушувати людей витрачати останні гроші і брати кредити, аби вкладати в неіснуючі “біржі” з міфічними “прибутками”.
Склалося враження, що робота в такому “офісі” наклала відбиток на його подальше життя, на спілкування з людьми навколо нього. На завдання з таким кадром йти страшнувато, бо він несе себе вище за всіх, інші люди для нього – ніхто”.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F265%2F056185af39f9b48d587eef4b829d2c32.jpg)
