Душа міста: львівську традицію дзвонарства додали до елементів нематеріальної культурної спадщини
Душа міста: львівську традицію дзвонарства додали до елементів нематеріальної культурної спадщини

Душа міста: львівську традицію дзвонарства додали до елементів нематеріальної культурної спадщини

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України, передає "Еспресо.Захід". 

"Дзвони у Львові – це не лише звуки міста, а і його душа. Це історія та традиції, що передаються від покоління до покоління. Мелодійні звуки сповіщають про найважливіші події в житті міста. Вони використовуються для оголошення релігійних служб, під час весіль, похоронів та інших церковних обрядів. Все це створило багатий репертуар", – йдеться у повідомленні. 

Дзвонарі сформували багатий репертуар, як-от мелодії:

  • "Благовіст", що виконується кожного дня перед службою; 
  • "Передзвін", що виконується під час освячення пасок, під час святкування Вербної неділі, під час різних процесій, вінчання, хрестин;  
  • мелодія для похорону;
  • мелодія тривоги, оповіщення про стихійне лихо чи напад ворога.

Детальніше про львівську традицію дзвонарства

Відповідальними за дзвони протягом століть були дзвонарі, люди, які зберігали у своїй пам’яті різноманітність дзвонарського мистецтва. Сьогодні вони присвячують свій час і зусилля збереженню та відновленню дзвонарства. Крім навичок, пов’язаних з технікою та доглядом за дзвонами, у спільноті передаються і знання, пов’язані з духовними, історичними та культурними цінностями", – зазначають у міністерстві. 

"Дзвони перетворилися з простого засобу спілкування на вираження живої спадщини, а дзвонарство та традиції шанування дзвону стають проявом колективної ідентичності міста Львова. Також особливістю традиції дзвонарства у Львові є соціальна та міжконфесійна злагодженість, адже дзвонарі сповідують принцип рівності та виконують свої обов’язки у різних конфесіях, формуючи толерантне середовище", – зазначають у міністерстві. 

  • Раніше повідомлялося, що весільний обряд "Читання корони" та гуцульську сирну пластику внесли до нематеріальної культурної спадщини України.
  • Також писали, що до обласного переліку нематеріальної спадщини Волинської області офіційно внесли ще п'ять елементів. Загалом у списку їх 25.


Джерело матеріала
loader