Історія моди: за що ми любимо Іва Сен-Лорана

Модна індустрія наповнена великою кількістю імен, які назавжди увійшли в історію завдяки неординарним новаторським рішенням. Утім не всі з них звучать так гучно, як ім’я Іва Сен-Лорана — генія французької моди, революціонера, що докорінно змінив сприйняття жіночого одягу. 

За 71 рік свого життя талановитий дизайнер пройшов немалий шлях, щоб побудувати власну модну імперію та здобути всесвітнє визнання. Сьогодні, у день народження Іва, ми згадуємо основні моменти, які призвели до успіху легендарного модельєра та за які ми його так полюбили.

Дитинство та юність

Ів Анрі Дона Матіє Сен-Лоран, згодом відомий нам лише як Ів Сен-Лоран, народився 1 серпня 1936 року в прибережному місті Оран, що в Алжирі. З самого дитинства його оточувало вишукане світське життя. Проводячи свої ранні роки на середземноморській віллі, хлопець неодноразово спостерігав за посиденьками матері та її друзів, за якими обговорювалися мода, театр та інші культурні події. Так, малий Ів поступово пізнавав цей світ, а згодом почав робити свої перші кроки в напрямку творчості. Ще під час навчання в католицькій школі він став майструвати сукні для мами та сестри, переглядати десятки їхніх журналів у пошуках натхнення. Це допомагало майбутньому дизайнеру хоч на трохи втікати від реальності, де все було не настільки казково та чарівно.

Через те, що юний Сен-Лоран вирізнявся сором’язливим, стриманим і доволі боязким характером, він часто потерпав від насмішок однолітків. До того ж жоден з них не розумів захоплень, у які з головою занурився хлопчина. 

«Ще зі школи я почав вести подвійне життя. Вдома була радість і світ, про який я мріяв у своїх малюнках, декораціях і костюмах. З іншого боку, у католицькій школі чекали іспити й світ, з якого мене виключили як сором’язливого, задумливого мрійника, де мої ж однокласники висміювали мене, тероризували та били», — розповів Ів Сен-Лоран для Metropolitan Museum у 1983 році.

Ескіз Іва Сен-Лорана

Згодом, під впливом побаченої п’єси Мольєра «Школа жінок», для якої розробив костюми видатний французький митець Крістіан Берар, Сен Лоран знайшов ще одну пристрасть у театрі. Юний дизайнер почав практикуватися та відточувати свої навички на створенні одягу для паперових ляльок. 

У 1953 році, коли Іву виповнилося лише 17, він прибув до Парижа, де взяв участь у модному конкурсі, спонсорованому Міжнародним секретаріатом вовни, й отримав свою першу нагороду за ескіз коктейльної сукні. Тоді разом з ним презентував свою творчість світові й Карл Лагерфельд.

Дизайни хлопця зацікавили редактора французького глянцю Мішеля де Брунгофа, який одразу ж розгледів в Сен-Лорані потенціал та вирішив познайомити його з Крістіаном Діором. Саме цей момент визначив майбутнє Іва. Месьє Діор, побачивши талант юнака, запропонував йому роботу у своїй студії.

Ів Сен-Лоран та Christian Dior

У 1955 році, коли Сен-Лорана найняли на роботу до вже видатного на той час модного дому Christian Dior, здійснилася перша заповітна мрія хлопця. 

«Робота з Крістіаном Діором була для мене справжнім дивом. Я нескінченно захоплювався ним. Він був найвідомішим кутюр’є того часу, а також зумів заснувати унікальний дім моди, оточивши себе такими ж видатними людьми. Діор був блудним майстром і навчив мене основ свого мистецтва. Я завдячую йому важливою частиною власного життя, і що б зі мною не сталося, ніколи не забуду роки, проведені з ним», — ділився Ів Сен-Лоран.

Сам Крістіан Діор також надзвичайно цінував юного Іва та його роботу й із готовністю представляв його пресі. 

«Ів Сен-Лоран молодий, але у нього величезний талант. В останній колекції він став батьком тридцяти чотирьох зі 180 дизайнів. Думаю, настав час розкрити це пресі. Мій престиж від цього не постраждає», — сказав Крістіан Діор у 1957 році. 

Усього за два роки після початку роботи Сен-Лорана месьє Діор помер від серцевого нападу. Так, модний дім Christian Dior — один і найвидатніших та найбільших на той час — перейшов під керування 21-річного Іва. Він став наймолодшим кутюр’є, який очолив такий великий бренд. 

Перша власна колекція дизайнера для Christian Dior отримала назву Trapeze та побачила світ у січні 1958 року. У ній Сен-Лоран зосередився на плавних силуетах і вільних формах трапеції, які дещо відходили від дизайнів Діора, однак все одно зберігали дух бренду. Лінійка стала новим подихом для французького суспільства, яке ще не до кінця оговталося після складних 40-х. Ів Сен-Лоран отримав свій перший успіх і визнання. 

«Американська модна редакторка, яка сиділа переді мною, встала зі сльозами на очах. Поруч зі мною були дві француженки, які також плакали. Одна повернулася до іншої та сказала: “Моя люба, Франція врятована!”», — сказала Марі-Жозе Лепікар про першу колекцію Іва.

У тому ж році Сен-Лоран познайомився з П’єром Берже — своїм майбутнім романтичним і діловим партнером.

Заснування власного бренду

Дизайнер не надто довго пробув керівником Christian Dior. Уже в 1960-му хлопця призвали на військову службу в Алжирі, однак через рік він повернувся до Парижа після того, як лікарі діагностували у нього депресію. За цей час у бренді Діора відбулися зміни: Сен-Лорана незаконно звільнили, а на його місце найняли колишнього помічника кутюр’є Марка Боана. Ів подав до суду на будинок моди й, отримавши кошти компенсації, разом із П’єром Берже заснував у 1962-му власний лейбл YSL. 

Модельєр та його партнер одразу розподілили обов’язки: П’єр Берже зайнявся питаннями розвитку бізнесу, тоді ж як Сен-Лоран перейняв на себе творчу складову бренду. 

У 1965 році дизайнер випустив лінійку, присвячену творчості голландського художника Піта Мондріана. Вона запам’яталася публіці коктейльними сукнями, що немовби нагадували полотна митця. Завдяки яскравим фігурам, геометричним лініям і вільному крою колекція стала відображенням моди тих часів і отримала неабияку популярність.

Згодом у 1966-му Ів Сен-Лоран та П’єр Берже відкрили бутик модного дому Saint Laurent Rive Guache у IV окрузі Парижа. Це стало революційним моментом в історії моди, адже у магазині було вперше представлено одяг прет-а-порте. Від того часу вбрання дизайнера могли обирати не лише у світських колах.

У 1966 році відбулася ще одна подія, яка докорінно змінила світ fashion. В осінньо-зимовій колекції Ів Сен-Лоран вперше показав смокінги для жінок Le Smoking. У той період брючні костюми вважалися виключно чоловічим предметом гардероба, і француженки не мали права їх вдягати. Однак дизайнер кинув виклик гендерним нормам і дав жінкам нові можливості та свободу для самовираження. 

Сен-Лоран переосмислив чоловічий смокінг та адаптував його під жіночу фігуру, зробивши жакет більш приталеним, а брюки довшими. Таку модель одразу ж вподобали ікони стилю тих часів, зокрема Б’янка Джаггер і Катрін Денев, проте для багатьох парижанок костюм ще довго залишався незрозумілим. 

«Для жінки Le Smoking є незамінним одягом, який постійно в моді. Адже тут мова йде саме про стиль. Мода приходить і йде, але стиль залишається назавжди», — казав Ів Сен-Лоран.

Від того часу й дотепер різні варіації смокінгів з’являлися практично в кожній колекції бренду. 

1982 р.

1985 р.

Окрім революційного смокінга, Ів Сен-Лоран вперше представив світові напівпрозорі блузи та сукні, які моделі вдягали на голе тіло. Дизайнер зробив 60-ті періодом сексуальної свободи та звільнення від будь-яких рамок. Його прозорі предмети гардероба не так кричали про вульгарність чи розпусту, як навпаки передавали елегантність і жіночність. Модельєр зосередився на вже звичних для себе вільних силуетах і легких невагомих тканинах, які не сковують рухів. Цим він бажав дати жінкам можливість відстоювати власне тіло на своїх умовах. 

Сен-Лоран запам’ятався і тим, що кинув виклик не лише гендерним стереотипам, а й расистським поглядам. Він став одним із перших дизайнерів, які запросили на подіуми моделей різного етнічного походження. Серед них, зокрема, була й Наомі Кемпбелл.

У 1983 році Музей мистецтва Метрополітен присвятив творчості Іва Сен-Лорана виставку.

Відставка та останні роки життя

Попри неабиякий талант і всесвітнє визнання, Ів Сен-Лоран довгий час боровся із депресією, тривогою та залежностями. У 2002 році дизайнер прийняв рішення залишити роботу у своєму домі моди.

«Я пишаюся тим, що жінки в усьому світі носять брючні костюми, смокінги, бушлати й тренчі. Кажу собі, що я створив гардероб сучасної жінки, що зробив свій внесок у зміну епохи. Я хочу подякувати жінкам, які носили мій одяг, тим, хто відомий, і тим, хто ні, хто був вірним і хто дарував мені стільки радості. Сьогодні я вирішив попрощатися з кар’єрою, яку так любив», — сказав під час конференції у 2002 році дизайнер. 

1 червня 2008 року серце Іва Сен-Лорана зупинилося після боротьби з раком. На його похорон прибули численні діячі культури та політики, віддаючи шану легенді та відзначаючи його неоціненний вплив на світ моди. 

---