Григорій Крук: Ліплення українського духу у вигнанні

Відродження Григорія Крука

Українське мистецтвознавство відкрило чимало імен, явищ і творів світового рівня, які донедавна були «закриті» для культурних, освітніх та музейних інституцій. У центрі уваги опинився скульптор Григорій Крук. Найповнішими джерелами інформації про нього є архівні документи, періодичні видання довоєнного та повоєнного періодів, діаспорна література, монографії та фотоальбоми, що зберігаються переважно в Українському вільному університеті - святині української культури в Баварії.

Раннє життя та освіта в Україні

Коріння відомого скульптора Григорія Крука лежить в Україні. Після закінчення школи у Станіславі він вступив до Львівського училища декоративного мистецтва, де вивчав скульптуру у професорів Нальборчика та Стажинського. Саме тут Григорій Крук познайомився з С. Литвиненком, який привіз з Парижа найновіші західноєвропейські тенденції, втіливши їх у пам'ятнику Іванові Франку на Личаківському цвинтарі - проекті, до якого Григорій Крук також долучився.

Навчання та розвиток у Кракові та Берліні

У 1934 році за протекцією свого вчителя Лукашевича Григорій Крук вступив до Краківської академії мистецтв під керівництвом професора Ляшка (де навчався і Литвиненко). Разом зі своїм учителем молодий студент працював над різьбленням бічного вівтаря для української церкви св. Норберта у Кракові (1947). Цю церкву згодом відібрала в українців польська влада, знищивши іконостас та предмети східного обряду.

У 1937 році, закінчивши з відзнакою Краківську академію, Григорій Крук вступив до Берлінської академії мистецтв, де навчався у професорів Отто Гітсбергера, Альфреда Фока та Августа Кранца.

Прориви та виставки

Професор Гітсбергер високо оцінив творчий потенціал українського художника, визнавши його здатність стилістично передати самобутність свого народу. У Берлінській академії мистецтв відбулася одна з найважливіших зустрічей у житті Григорія Крука - його знайомство з професором Ємцем, скульптором, який справив на нього тривалий творчий та емоційний вплив. Через два роки, після закінчення академії в 1942 році, Крук виставив свої роботи на академічній виставці, ставши єдиним іноземним учасником.

У 1945 році Григорій Крук разом із братом Іваном переїхав до Мюнхена, де оселився в майстерні на горищі. Це скромне помешкання стало осередком українсько-німецької богеми. Того ж року з ініціативи французького письменника Жана Кассу, директора Музею сучасного мистецтва в Парижі, та за підтримки німецької дипломатичної місії у Франції, яку очолював відомий німецький мистецтвознавець Вільгельм Гаузенштайн, було організовано першу персональну виставку скульптур Крука.

 

Міжнародне визнання та мистецькі теми

Вперше Григорій Крук представив свої роботи в Німеччині на великій виставці українського образотворчого мистецтва в Мюнхені в 1947 році. Пізніше Жан Кассу поділився своїми враженнями: «Роботи відображають прагнення художника до спрощення форми та вираження руху». Домінантою виставки стала композиція «Бандурист». Мистецтвознавець зауважив: «Він хотів витягти з людини неможливе, намагаючись вловити зв'язок між духовним і фізичним, вічним і тимчасовим».

За життя роботи Крука експонувалися на 52 виставках - у Мюнхені (1952), Парижі (1945; 1954), Лондоні, Единбурзі (1954), Бонні (1955), Нью-Йорку, Філадельфії (1961), Відні (1962), Дубровнику (1970) та інших.

Як відомо, на початку 20 століття, за часів митрополита Андрея Шептицького, галицьке духовенство протегувало мистецькій богемі. Наслідуючи приклад Шептицького, священнослужителі надавали духовну та матеріальну підтримку талановитим, «нужденним» митцям. Духовним наставником Григорія Крука був єпископ Іван Бучко, апостольський візитатор для українців у Західній Європі. За його підтримки скульптор отримав стипендію на річне навчання в Італії. Під час навчання в Римі (1950), збагачений уроками мистецтва Римської імперії та вивчивши музейні колекції, Крук виробив свій оригінальний пластичний стиль. Домінуючою темою у творчості Григорія Крука залишається націоналістична тематика.

 

Портрети видатних українців та сучасників

Григорій Крук створив галерею портретів видатних українських діячів, які стали знаковими в історії: Володимира Великого, княгині Ольги, Анни Ярославни, Тараса Шевченка, Павла Скоропадського, Симона Петлюри... Він також ліпив сучасників, таких як Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Йосиф Сліпий та Папа Римський Павло VI. Ці роботи отримали першу премію на конкурсі в Римі та медаль від Папи Римського.

Значні зусилля Крук присвятив створенню дитячих портретів. Художник розробив власний образ людини з чітко окресленою психологічною сутністю - індивідуальними рисами душі. Терпіння, втома та важка праця є центральними темами у творчості Григорія Крука.

Його скульптури втілюють суворий моральний кодекс українського села, яке у важкій щоденній праці долає земний шлях. Він був одним із перших, хто ввів сільську тематику (повсякденну реальність українців) у світове мистецтво.

У молоді роки, подорожуючи мистецькими столицями Європи, Григорій Крук вивчав мистецтво провідних шкіл, збагачуючи свій творчий досвід прогресивними тенденціями. Спостерігаючи за досягненнями колег та новітніми мистецькими процесами, він осягав культурний контекст. Він заявляв: «Мені достатньо увібрати в себе все чуже, пізнати всі суперечності «високого» мистецтва, дослідити «плюси і мінуси» в перспективах мистецького розвитку, щоб ще раз переконатися у власному «покликанні»».

Він прагнув утвердити національну ідентичність, відобразивши колорит і неповторність нації в образі працьовитої української жінки.

 

Прийняття звичайного в глобальному мистецтві

Григорій Крук не прагнув до наслідування - у нього було багато вчителів і «авторитетів», які намагалися залишити свій слід у своїх роботах. Однак, на відміну від них та інших колег, майстер не слідував успадкованим тенденціям, а також не синтезував європейські стилі у власну творчу манеру. Він знайшов інше джерело натхнення: реалістичне відтворення справжнього образу українського селянина, без гіперболізуючих форм і деталей, в узагальненому монументальному форматі, але зі збереженням «динамічної статики» і емоційності.
Естетична складова творчості Крука розкриває його як європейця. Він дотримувався норм мистецтва, які він виявив сам, але світові тенденції неминуче відображалися в його скульптурі.
З європейських шкіл скульптор навчився сміливості приймати власну ідентичність, прагнути реалізувати справжні емоції, виражені не зовні, а містяться в душі образу.

Натхнення від стародавнього та сучасного мистецтва

У вигнанні майстер захопився скульптурою стародавніх східних і європейських цивілізацій. У Парижі він віддав належне мистецтву імпресіоніста Родена і експресіоніста Дега. Можна сказати, що Грегор Крук запозичив пози і динаміку з творів Дега, адаптуючи їх до своїх масивних жіночих силуетів. Є схожість між роботами Григорія  Крука та іспанського скульптора Антоніо Кампільо: фігури іспанських галісійок нагадують наших галісійок. Існують аналогії в підході скульпторів до вибору теми і в техніці виконання. Напевно, це не випадково: під час перебування в Римі майстри могли зустрітися в Римській академії мистецтв.

Концептуальна спорідненість спостерігається і в порівнянні робіт Крука з роботами колумбійського майстра Франческо Ботеро. У Мюнхені Григорій Крук мав можливість ознайомитися з роботою колумбійця.

Спадщина та унікальність

Унікальність і оригінальність українського скульптора незаперечні. Він ще раз підтвердив ефективність «рутинної» роботи, підкресливши не святковість, а екзистенційну складову свого поневоленого народу. Григорій Крук фіксує у своїй скульптурі образи сильних українців.

При цьому образи Григорія Крука ніколи не втрачали свого іронічно-патріотичного настрою, що нейтралізувало побутову метушню. У багатьох роботах майстра гумор допомагає українцям зберігати незламний дух і високу гідність.

Григорій Крук сприймав українських селян як цілісний духовний організм з унікальною зовнішністю. Піднявшись сходами споконвічної пам'яті, художник піднявся до універсального етико-естетичного ідеалу.

Сьогодні, як ніколи, існує нагальна потреба, особливо в художніх колах, познайомитися особисто з творчою спадщиною Крука.

Аукціон продажів і колектор апеляції

Роботи Григорій Крука привертають увагу на престижних арт-ринках, а твори регулярно з'являються на великих аукціонах. Примітно, що його скульптури та малюнки були представлені на аукціонах у Лондоні, Нью-Йорку та Мюнхені, отримуючи вражаючі ціни, які відображають його зростаюче визнання. Наприклад, його скульптури були продані на суму від $5000 до $20 000, залежно від рідкості та історичного значення твору.

Ексклюзивні продажі в галереї Malab'Art, Лондон

Галерея Малаб'Арт в Лондоні пропонує ексклюзивну колекцію робіт Григорія Крука. Ця галерея представляє рідкісну можливість для колекціонерів придбати оригінальні твори, які ілюструють унікальний стиль скульптора. Від хитромудрих скульптур, що відображають суть українського сільського життя, до виразних малюнків, галерея демонструє широту художньої спадщини Крука. Колекціонери, зацікавлені в придбанні частини цієї багатої культурної спадщини, можуть вивчити колекцію в Malab'Art, де кожна робота ретельно перевірена та представлена своїм історичним контекстом, що робить її цінним доповненням до будь-якої колекції мистецтва.

Зображення його робіт, такі як динамічний ескіз жіночої фігури і надійна скульптура селянки, доступні для покупки, що ілюструє майстерність Крука в захопленні руху і емоцій. Галерея надає детальні консультації для потенційних покупців, гарантуючи, що вони розуміють важливість і цінність кожного твору.