Сходіть з батьками у кіно: вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»

26 вересня в Україні розпочнеться прокат документального фільму «Фрагменти льоду» Марії Стоянової. Фільм отримав одні з головних нагород на 21-му Міжнародному фестивалю документального кіно про права людини DOCUDAYS UA — Головну нагороду в конкурсі DOCU/УКРАЇНА, Спеціальну відзнаку конкурсу DOCU/СВІТ, Головну нагороду студентського журі та відзнаку від журі Спілки кінокритиків України. 

Прокат стрічки обмежений — подивитися її можна буде в обраних кінотеатрах з 26 вересня. Розклад незабаром з’явиться на сторінці фільму.

Фільм є делікатною гіпнотичною подорожжю відеоархівом фігуриста українського ансамблю «Балет на льоду», який гастролював за кордоном у 80-х і 90-х роках. За цими касетними записами його донька відтворює непересічну історію дорослішання: свого, своєї сім’ї та всього? суспільства в Україні.

Стрічку змонтовано з домашніх архівів родини режисерки Марії Стоянової, для якої «Фрагменти льоду» став повнометражним дебютом після короткометражних архівних фільмів. Оператором фільму вважається батько режисерки – Михайло Стоянов. 

Марія Стоянова — випускниця кінопрограми відомого українського документаліста Сергія Буковського. Її попередній короткий метр  («Ліс, Ліс») брав участь у національних короткометражних конкурсах кінофестивалів Молодість, DOCUDAYS UA та Миколайчук OPEN. Роботи режисеркаи також показували закордоном — на міжнародних кінофестивалях «Їглава», DOK Leipzig, FIDMarseille тощо. 

До продюсерської команди з української сторони долучилися режисер і продюсер Максим Наконечний («Бачення метелика») та режисерка-документалістка Аліна Горлова («Цей дощ ніколи не скінчиться»). Копродюсер(-к)ами стали норвежці – Каріанне Берґе та Карстен Аанонсен. 

Над звуком працював український звукорежисер Василь Явтушенко («Бачення метелика», «Євродонбас», «Назовні»). Режисером монтажу фільму був Віктор Онисько, який загинув, захищаючи Україну, в грудні 2022 року. Фільм розпочали у 2019 році, а закінчували вже без Віктора. За його справу взялась режисерка монтажу Марина Майковська («Ми не згаснемо»).  Світова премʼєра фільму відбулась в межах міжнародного конкурсу повнометражних фільмів на Visions du Réel 2024-го року у Швейцарії. 

Українське видання Лірум описує фільм як «дуже якісне культорологічне дослідження ідентичності на зламі тоталітарного суспільства, яке розповідає про спільну історію ревізуючи особисту пам’ять». Screendaily наголошує, що «домашнє відео 1980-х років в Україні стикається з сьогоденням режисерки в її сімейній історії», тоді як Cineuropa підкреслює:  «Тема національної ідентичності – ніжна, часто гумористична».