/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F8fcc5322c7504cbd95d22aad16562ffb.jpg)
У Львові відновили могилу автора праці про український герб та прапор
У жовтні 2024 року у Львові на Янівському цвинтарі (поле №11) відремонтовано нагробок Тадея Скотинського (1901 – 1955), геральдиста, автора праці про український герб та прапор та могила його родини.
Поряд з Тадеєм Скотинським у відновленій могилі знайшли свій вічний спокій його дружина Ольга Тугович-Скотинська 1904-1949, діти: Орися (1942-1942) і Тадей 1939-1946.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F434c558dbf65fc10776f2f022601b86e.jpg)
Відновлено могилу за сприяння та кошти благодійного фонду “Для пам’яті”. До відновлення долучилися керівництво та працівники ЛКП “Муніципальна обрядова служба” та ритуальної агенції “DOLOREM”.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F3d5c1c0fa98bcd2093017db042588a35.jpg)
Під час другої світової війни національні символи використовували в УПА. Молодий дослідник Тадей Скотинський почав обстоювати думку, що кольори прапору треба розміщувати інакше – жовтий над синім. Це внесло багато плутанини, а найгірше – перейшло у політичну площину, особливо під час розколу ОУН. Загалом це погано виглядало під час війни. Якийсь порядок було наведено в діяспорі – вирішено було використовувати синьо-жовтий прапор, поки не буде проголошена незалежність України.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F9b25dc089d42d9bfe3d43db5975aacb6.jpg)
Роман Купчинський висміяв цей конфлікт у поемі “Скоропад”. У незалежній Україні вдалося уникнути цієї дискусії. Двадцять восьмого січня 1992-го року Верховна Рада затвердила синьо-жовтий прапор як державний.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fb4fea61f1b4f0d91a94e0675547d71c7.jpg)
Гірша справа була з гербом. Д-р Гречило повідомив, що було оголошено конкурс і його проект герба, виконаний у співпраці із львівським художником Іваном Турецьким, переміг. Доповідач пропонував зберегти графічну форму герба малюнка Кричевського, щоб підкреслити, що Україна не починається з нуля. Він також запропонував проект великого герба: тризуб посередині, а по боках – давньоруський воїн і козак. Проект малого герба у лаконічному вигляді затвердили 19-го лютого 1992-го року.
Ви також можете підтримати інші проєкти благодійного фонду “Для пам’яті”, зробивши пожертву на банківський рахунок.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F01c05ec8c70847bf3e92cbdd2a936842.jpg)
Найменування отримувача БО БФ “Для пам’яті”. Код отримувача 45072379 Рахунок отримувача UA673052990000026009031028992 Назва банку АТ КБ “ПРИВАТБАНК”.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F52748e3e2c6e5ea1f305a678aa18fa5f.jpg)
Нагадаємо, стараннями благодійного фонду “Для пам’ят” 12 лютого на Янівському цвинтарі відновили могилу головного пивовара та директора Львівської акціонерної спілки броварів Людвіка Шішки (1854-1930) та його дружини Марії (1874-1927).
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
