На Золочівщині взяли під охорону старовинний курганний могильник варягів
На Золочівщині взяли під охорону старовинний курганний могильник варягів

На Золочівщині взяли під охорону старовинний курганний могильник варягів

Курганний могильник варягів
Курганний могильник варягів

Курганний могильник є археологічною пам’яткою національного значення XI-XII століття

На Золочівщині взяли під охорону об’єкт культурної спадщини національного значення XI-XII століття — курганний могильник варягів у заповіднику “Давній Плісненськ”. Це один з найбільших могильників, які збереглися в Україні. Про це у п’ятницю, 8 листопада, повідомили у Львівській обласній прокуратурі.

Курганний могильник у Плісненську це куполоподібні насипи висотою близько метра й діаметром 4-10 метрів, часто з малим ровом біля підніжжя.

Пам’ятки були позбавлені правового захисту

Як зазначили у прокуратурі, комунальний заклад, який зобов’язаний доглядати пам’ятки заповідника, протягом трьох років з моменту затвердження меж і режиму використання території та зон охорони комплексу пам’яток заповідника, не уклав з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА охоронний договір.

“У зв’язку із не укладенням охоронного договору, об’єкти, що знаходяться на території заповідника, фактично позбавлені належного правового захисту й перебувають під загрозою руйнування або спотворення”, — зазначили у прокуратурі.

Прокурори подали позов до суду, аби охорону над пам’яткою таки забезпечили. “Під час розгляду позову, відповідачами у справі порушення пам’яткоохоронного законодавства усунені, укладено охоронний договір з Департаментом ЛОДА, а відтак, провадження у справі закрито”.

Варязький курганний могильник

До слова, варязький курганний могильник на Золочівщині належить до Плісненського археологічного комплексу, що на околицях Підгірців. Впродовж кількох століть археологи здійснюють у комплексі розкопки на унікальних різночасових пам’ятках. Зокрема на кургані знаходили прикраси, предмети побут і елементи озброєння.

“Курганний могильник первісно належав варязькій дружині князя Володимира Святославовича, що частково осіла тут опісля вдалого походу на хорватів. Згодом, на території некрополя ховали уже їхніх слов’янізованих нащадків. Поховання під курганами представлені кремаціями (спаленням), пізніше – інгумаціями (тілопокладеннями). Рідко, проте зустрічаються й кенотафи (символічні захоронення без самого тіла покійника)”, — зазначили на сайті Адміністрації заповідника “Давній Плісненськ”.

Геодизечний план Плісненська (за М. Филипчуком)
Геодизечний план Плісненська (за М. Филипчуком)

Окрім варязького курганного могильника ХІ – поч. ХІІ ст., тут є такі археологічні об’єкти:

  • культове місце кін. VІІ–Х ст.
  • слов’янське городище полісного типу ІХ–Х ст.
  • давньоруське городище (літописний Пліснеськ) ХІІ–ХІІІ ст.
  • Підгорецький (“здавна іменованований Пліснеський”) монастир ХІІ‑ХVІІІ ст.

Юлія КОСТЮК

Джерело матеріала
loader