/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F72dc0efe7a51953745a3308ba4412d65.jpg)
Львів 1711 року. Враження данського дипломата
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F72dc0efe7a51953745a3308ba4412d65.jpg)
Сьогодні хочемо познайомити читачів із публікацією про подорож данського дипломата Юста Юля (дан. Juste Juel) Україною у 1711 р. під час якої він також відвідав і Львів. Фрагмент щоденника, у якому йдеться про враження посла від мандрівки містом Лева, було опубліковано у часописі “Наш прапор” (№45 від 11 червня 1933 р.) під назвою “Львів перед 222 роками”. Правопис тексту залишаємо оригінальним.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F6174b3fd6a4c400836d99b5c1b5718e3.jpg)
Львів перед 222 роками
Літом 1711-го року, отже рівно 222 роки тому, переїхав через Україну посол Данії до московського царя Петра І. Жіст Жіль (Juste Juel) що хоч не відіграв надзвичайної ролі в тогочасній дипльоматії, заслужився для потомности цікавим щоденником своєї подорожі.
Україна, головнож велика культура її тогочасного побуту зробила на нашого подорожника велике вражіння. Скрізь і при кожній нагоді підчеркує він красу й багатство української природи, ориґінальність українського будівництва, а перш за все чистоту й порядок який панував по українських домах. Описуючи приміром Немирів, що був тоді «сумним, пустим місточком з порозвалюваними домами», Жіль всеж таки завважує, що «найбідніший домик у ньому є чистіший аніж найпорядніші московські палати». Для нас найцікавіше те місце в щоденнику Жіля, у якому говорить він про столицю Галицької Волости – Львів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fe15e26f771dd2d97c68468b88cd9d595.jpg)
«До Львова приїхав я 30 серпня 1711 р. і розложився з своїм табором майже біля самих брам міста. Передмістя має прекрасний вигляд; три роки тому спалили його Шведи, беручи Львів приступом. (В дійсности було це в 1704 р. прим. Ред.). Місто обведене високим валом, якого внутрішна частина зміцнена низьким, старим муром з баштами. Само місто куди краще від всіх інших, подібних собі розмірами. Є тут багато гарних палат, доми майже всі пятиповерхові, з великими камяними стовпами, украшені прегарними різьбами; вікна забезпечені зелізними ґратами.
Війна розігнала замітніших громадян й тому деякі доми лежать в руїнах. Особливою величавістю виріжняється будинок єзуїтської колеґії з костелом. Говорять, будьтоби шведський король, якому підчас здобуття і грабежі Львова припала найбільша частина добичі, мав висловитися, що в його цілій державі немає такої скількости золота і срібла, яку він найшов у тому одному місті.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F2d57e77ce34f8c83c8735dc43ed2f458.jpg)
Шведи ограбили м. і. всі храми й монастирі, присвоюючи собі їх золоті й срібні окраси. При здобунню міста доконано багато насильств, але людським життям дорожено.
Мущини носять у Львові польський стрій, а жінки француський. Взагалі, в місцевих жінок я не завважив нічого польського.
Є у Львові замок; стоїть він на високій вежі, що перевищує всі церковні вежі; він обведений мурами й баштами, та може острілювати всі міські вулиці».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2Fe2cd69a7ef8badc3d5a53d2e52f8f713.jpg)
В продовженню свого опису підчеркує Жіль великі симпатії населення до Шведів, «які забрали йому куда більше аніж Москалі, але поводилися з мешканцями чемно тоді, коли Москалі поводилися брутально. Шведи зявилися в Польщі і у Львові як вороги, стягли величезну контрибуцію, але відібравши те, чого домагалися, позволили населенню володіти своєю власністю в спокою й під охороною законів. Москалі, навпаки, зявилися тут як – союзники Польщі, а всеж таки здерли контрибуцію а діставши її, розбивають, грабують, крадуть і допускаються наогидніших насильств. Без найменших викидів совісти навіть в часі посту, коли їм не вільно їсти мяса, забивають худобу тільки на те, щоби продати шкіру, а решту кидають собакам.
Міщане жалувалися на польського короля, що не боронить їх перед московською нахабністю, позваляє цареви поводитися в Польщі як йому подобається, позваляє вязнити без слідства і суду найповажніших громадян».
Слід завважити, що хоч перший розбір Польщі мав місце щойно в 1772 р. то вже на довго перед тим господарили в Польщі чужинці, зпоміж яких Москалі зовсім не завважували границі, яка розділювала Московщину від земель тогочасної Польщі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F207%2F753c50e19f7d9c92ee1449f2e5cf2b8c.jpg)
Зі Львова поїхав Жіль до Янова, де звернув його увагу велитенський став, який що три роки дає свому власникові 20 000 зол. приходу. Останнім з українських міст по дорозі Жіля на захід був Ярослав, який звернув на себе увагу своїм багацтвом і великим торговельним рухом.
Ось так виглядав наш край 222 роки тому.
