/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F47f58e39814833aa68282b2c7bacc8ff.jpg)
«Сучасна ера належить супер-високим будівлям». У Нью-Йорку проходить виставка історії бетонних хмарочосів
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F47f58e39814833aa68282b2c7bacc8ff.jpg)
Музей хмарочосів в Манхеттені проводить виставку «Сучасний бетонний хмарочос», яка розповідає про вибір матеріалів для будівництва висоток. Виставка особливо звертає увагу на бетон, який, на думку кураторів музею, є недооціненим матеріалом.
«Винахід сталі та сталевих каркасів — це лише перша глава історії хмарочосів», — зазначають на виставці. «Друга глава, в якій ми зараз знаходимося, — це бетон».
Спочатку для будівництва використовували сталеві конструкції, але з часом бетон став популярнішим, адже він добре витримує великі навантаження, тому ідеально підходить для високих будівель. Музей хоче змінити ставлення до бетону, підкреслюючи його важливість.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F678d3330210bfc907ca1e0d1b077b0a5.jpg)
Виставка показує, як бетон почали використовувати ще в Стародавньому Римі. Потім в 18 столітті в Англії відновили цю технологію, а в 1824 році Джозеф Аспдін запатентував портландцемент. У 1856 році Франсуа Койне побудував перший будинок з бетону, а в середині 19 століття почали використовувати арматуру. Важливу роль у розвитку бетону відіграв Ернест Рансом, чия будівля Інґаллса 1903 року в Цинциннаті стала першою бетонною будівлею висотою 15 поверхів і, ймовірно, першим бетонним хмарочосом у світі.
Виставка організовує історію бетонних хмарочосів за етапами інженерних інновацій. Велику роль у розвитку бетону відіграли інженери, такі як Клод Аллен Портер Тьорнер (який працював над плоскими плитами та грибоподібними колонами), Генрі Чендлі Тьорнер (засновник компанії Turner Construction), Рансом (який патентував скручену арматуру) і Франсуа Генебік (який розробив систему армованого бетону, завдяки якій був побудований Ройал Лівер Білдінг у Ліверпулі, найвища бетонна офісна будівля на момент її завершення в 1911 році).
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F1bea23fcff34eb8b21633652b5aa90c2.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F4c960b2287be04adf832b07658c289ca.jpg)
Після Другої світової війни бетон став використовуватися не лише як конструктивний матеріал, а і як елемент декору.
Бруталізм, доречі, не став основним напрямком у дизайні висоток, за винятком веж Трейсі Пола Рудольфа в Бронксі. Виставка також приділяє увагу роботам П’єра Луїджі Нерві, Бертрана Голдберга (особливо Marina City) та Фазлура Хана з SOM, який розробив структурну трубну систему в 1960-70-х роках. У 1980-х бетон став використовуватися ще і для декоративних елементів у постмодерністському стилі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fcb76c65c07aa2ea07f47c1b62bcc9728.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F6b512a37da50afaf846365b89243c5b9.jpg)
На виставці зазначають, що сучасна ера, за даними рейтингу CTBUH, належить супер-високим будівлям, які можна побачити в Дубаї, Шанхаї та Куала-Лумпурі. Вежі Петронас (1998) вперше забрали титул найвищої будівлі світу у Північної Америки, що шокувало багатьох. Попередня рекордна будівля, Сірс (тепер Вілліс) Тауер у Чикаго, використовувала сталеві каркасні труби на бетонних основах. Вежі Петронас, будівля малазійської нафтогазової компанії, демонструють сильну бетонну індустрію, хоча сталева галузь в країні була слабкою.
Читайте також: Хто вигадав модернізм та «сірі коробки»? Розбираємо провокативний есей, який здійснив революцію в архітектурі
До 90-х років бетон уже став основним матеріалом для супер-висоток, особливо на м’яких ґрунтах, як у Шанхаї, де його водостійкість та міцність на стиск ідеально підходять для будівництва фундаментів. Його пластичність також дозволяє створювати складні форми, як у Бурдж Халіфі, Merdeka 118 у Куала-Лумпурі та (якщо буде завершено) ще вищої вежі Джедда, розробленої для керування вітровими силами.
Виставка відкрилася в березні і триватиме до жовтня. Вона ставить багато запитань, як от чи допомогли патенти на інновації, як-от арматура Рансома та система Генебіка, технологічному прогресу чи завадили обміну корисними технологіями? Чи означало те, що існували патенти, що конкуренція обмежувалась бізнесом, а не розвитком матеріалу?
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Ff2c705edae555ba47c9b0385ffce4f1d.jpg)
Також згадуються питання того, чи можуть дослідження хімії бетону та нові заяви про «зелений бетон», призвести до нових типів цього матеріалу з покращеною довговічністю та меншим викидом вуглецю.
- #Архітектура
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті
