З минулого Знесіння. Частина третя
З минулого Знесіння. Частина третя

З минулого Знесіння. Частина третя

Панорама Львова із зображенням будівлі Загального шпиталю (колишнього колегіуму піярів). Рисунок початку ХІХ ст.
Панорама Львова. Рисунок початку ХІХ ст.

Продовжуємо знайомити читачів Фотографій старого Львова з циклом публікацій про історію Знесіння.

Цикл статей “З минулого Знесіння”, авторства український історика, професора Українського вільного університету, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка Миколи Андрусяка було надруковано у часописі Діло в 1932 році. Друга частина побачила світ на сторінках газети 12 червня 1932 р. (№ 128). Почитати першу частину можна тут, другу – тут

Львів, Старе Знесіння, травень 1960 року. Світлина Юліана Дороша
Львів, Старе Знесіння, травень 1960 року. Світлина Юліана Дороша

З минулого Знесіння.

Господарські відносини в XV—XVIII ст.

Перед війною було на Знесінні трьох загородників; після війни не було жадного.

Щодо панщини, то робили її селяни з дворища три дні в тижні, у часі жнив крім дня. Відробляючи в тих днях панщину косили сіножати та сторожили в день і в ночі.

Самі знесінчани не виставляли вибранця, тільки прикладалися грошевою складкою (20 зол. і 20 ґр.) на вибранця до Гряди.

У селі була коршма, що опустіла ще перед війною. Одначе люстраційна комісія, покликуючися на люстрацію з 1628 р., визначила, що з неї повинно бути 12 зол. приходу, бо «пиво з села може шинкуватися, як і досі шинкувалося».

Суму приходу з села означено на 19 зол. і 24 ґр.

Зазначено тут також межі села. Знесіння – як подає люстрація – межує «з Ляшками з одної, з Кривчичами з другої, з Личаковом третьої, з Краківським передмістям, ґрунтами законниць від Всіх Святих з четвертої сторони».

Львів, Знесіння, травень 1960 року. Світлина Юліана Дороша
Львів, Знесіння, травень 1960 року. Світлина Юліана Дороша

На знесінському фільварку була пекарня з сіньми та коморою й конюшня.

Врожай на фільварковому лані представлявся ось так: з висіяних 12 львівських півмірок (1 льв. півмірка = 66,5 фунта) жита зібрано 30 кіп; коли відрахувати плід на засів та харч (10 півмірок) лишалося 23 льв. півм., з 6 льв. півм ячменю зібрано 16 кіп. коли рахувати на засів і харч (4) лишалося решта 14 льв. півм., з 12 півм. вівса зібрано 30 кіп, на харч ішло 10 півм., лишалося 23. З 4 півмірок гречки зібрано 12 кіп, з чого на харч ішло 4 півмірок, а 4 лишалося. З півмірки гороху зібрано 8 кіп, На харч призначувано 4 лишалося 5.

За львівську півмірку жита платили по золотому – разом 23 зол., ячменю 20 ґр. – разом 9 зол. 10 ґр., вівса 15 ґр. – разом 11 зол. 15 ґр, гречки 2 ґр. – разом 2 зол. 20 ґр., гороху по золотому – разом 5 золотих. Приходу з фільварку було разом 51 зол. та 15 ґр.

Власного сіна на фільварку не мали; треба було купувати. Не сіяно також проса, тому, що не родилося.

Всіх приходів зі Знесіння і фільварку було разом 71 зол. і 9 ґр.

Коли переводили люстрацію, жалілися піддані на львівських міщан, що мають свої поля й сіножати серед їхніх, а не хочуть прикладатися до жадних публичних і жовнірських податків.

Львів, Знесіння, травень 1960 року. Світлина Юліана Дороша
Львів, Знесіння, травень 1960 року. Світлина Юліана Дороша

Маємо ще одну люстрацію Знесіння з 1765 р. Посесоркою села була тоді Ева з Куницьких Потоцька (від 1764 р.). Всіх підданих селян було 60, з яких двох призначено до двірських послуг та двох до аренди. Всі інші (56) були зобовязані до таких повинностей: ті, що сиділи на двох четвертинах лану, були зобовязані до дводенної роботи в тижні весь рік і мусіли давати 2 курки та 10 ґр. комірного, з одної четвертини до одноденної роботи в тижні та давати 1 курку й 6 ґр. комірного. Загородники не робили панщини, тільки давали пів курки й півтретя ґроша комірного й робили на панському лані тільки в часі жнив (обжинки), відбували шарварки до направи доріг та по черзі нічну й денну сторожу.

Взагалі знесінчани відробляли на рік 1716 днів панщини, зі запрягом, що оцінено на 686 зол. і 12 ґр. (1 день по 12 ґр.) та 1065 днів ручної роботи, оціненої па 213 зол. (1 день по б ґр). комірне від мельника й за панщину побирав двір 232 зол. і 12 ґр., вартість побраних зі села 55 ½ курей по 10 ґр. була разом 18 зол. і 15 ґр., вкінці за аренду бровара одержував 600 зол. Усі доходи зі Знесіння рівні були 1750 зол. і 12 ґр. З того відпадало 80 зол. на підстаросту, а з останніх 1670 зол. 12 ґр. з четвертини (1252 зол. 24 ґр.) належало до посесорки, а одну (417 зол. 18 ґр.) як податок до державн. скарбу «кварту» у своїм часі плачено у львів. коморі (митовім уряді).

Ткачів на Знесінні тоді не було, ані пасік.

Парохом був о. Теодор Прокопович за презентою з 21 лютого 1758 р.; знесінська церква була без ерекції (фондації).

Львів, Знесіння, травень 1960 року. Світлина Юліана Дороша
Львів, Знесіння, травень 1960 року. Світлина Юліана Дороша

Багато ґрунтів на Знесінні належало тоді до громадян Львова. До пароха церкви св. Теодора у Львові належала ще від 1559 р. сіножать на Знесінні під Високим Замком. Львівська вірменська катедра була власником сіножаті, дарованої у 1616 р. львівськими вірменами Миколою й Григором Іваськовичами. Сіножать «протаща» переходила з рук до рук інших львівський міщан; у 1628-1698 рр. була власністю Рачковольських, у 1698-1750 рр. – спершу Степана Суманчевського, відтак Казимира Снігурського, вкінці від 1750 р. –  Севастіяна й Маріянни Фешингерів. Також багато інших міщан і передміщан, як також світських духовних і манастирів мало свої посілости, між іншими львівські домінікани, кармелити, св. Мартина й провізори шпиталю св. Духа.

Микола АНДРУСЯК

Далі буде…

Джерело матеріала
loader