МЕКФ ОКО-2025 стартував у Києві: обрядові перформанси, світова прем’єра та бессарабська гостина

5 вересня 2025 року на столичному АртПричалі відбулося урочисте відкриття VI Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» (МЕКФ). Цьогоріч фестиваль вперше стартував у Києві, подарувавши гостям унікальне поєднання кіно, музики, мистецьких акцентів та культурної дипломатії.

Атмосфера відкриття

Вечір розпочався бессарабською гостиною з келихом традиційного вина та делікатесами. Гостей зустрічали перформанси болгарських кукерів та української маланки, які створили символічний культурний діалог і стали яскравим візуальним акцентом вечора.

Справжньою мистецькою подією стало відкриття муралу «Кінострічка життя» сестер Фельдман, а також виставок української художниці Лесі Бабляк, болгарського фотографа Івана Шішієва та спільноти Ukraїner. Подію модерував ведучий ICTV2 Григорій Герман, який надав можливість митцям представити свої роботи і подбав про гармонійний перебіг зустрічі. 

Офіційна церемонія

Ведучим головної сцени став Іван Люлєнов — бессарабський болгарин із Молдови, український співак, комік та шоумен.

 • Віктор Куртєв, президент і голова наглядової ради кінофестивалю «ОКО», підкреслив, що культура є не лише інструментом об’єднання, а й справжньою «зброєю концептуального рівня»:

 «У бізнесі, у військовій справі чи будь-якій іншій сфері зазвичай говорять про три рівні управління — тактичний, оперативний і стратегічний. Але насправді їх чотири. Є ще вищий — концептуальний рівень, де визначаються не лише цілі, а й самі смисли. Протистояння відбувається на всіх рівнях, але більшість не усвідомлює: найважливішим є саме концептуальний. Його головна “зброя” — культура. Це справжня зброя масового ураження: вона діє повільно, майже непомітно, але неминуче формує результат, якщо ти не розумієш її сили.

Проблема України — у наших внутрішніх розколах, розбраті й дезорганізації. Причина цього в тому, що ми часто стаємо жертвами концептуального управління зовнішніх центрів впливу. Нас навмисно розділяють, тоді як ми лише починаємо вибудовувати власний центр концептуальної влади. І ключ до цього — культура. Спільний культурний простір здатен об’єднати всю країну, враховуючи її непросту історію та регіони, де українці не становлять етнічної більшості — як-от у південній Бессарабії. Це маленький, але показовий приклад: через нього ми демонструємо велику амбіцію — навчитись діяти на концептуальному рівні. Бо саме там вирішується, чи нас знищать, чи ми зуміємо ефективно боротися і, зрештою, збудувати країну майбутнього — країну нашої мрії».

 • Елена Слатінська-Ованезова, тимчасова повірена у справах Посольства Республіки Болгарія в Україні, наголосила:

 «Фестиваль цього року проходитиме і в Болгарії, у кількох містах. Це дозволить нам ще глибше пізнати культуру одне одного та зблизитися через традиції спільного спадку. Адже саме традиції — одна з тих речей, які найбільше об’єднують людей».

 • Олена Івановська, уповноважена із захисту державної мови, підкреслила:

 «Культура України зіткана з багатьох прекрасних пазлів. Цю мозаїку варто берегти так само, як її сьогодні боронять ЗСУ. Символічно, що на відкритті ми бачимо перформанси української маланки й болгарських кукерів. Попри відмінності, у них прочитуються універсальні ідеї — мудрість предків, стійкість і сила, які допомагають нам пройти цей шлях і перемогти».

 • Ігор Вернер, заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті:

 «Наш мандат — не лише інтегрувати національні меншини, а й допомогти кожній із них зберегти та розвивати власну культуру. Україна — поліетнічна держава. Сьогодні символічно, що фестиваль відкриває стрічка Тетяни Станєвої “Мертва квітка”. Адже війна змушує нас ставити питання: як зберегти культуру кожної громади, не допустити культурних гетто, а пам’ятати, що наша сила в єдності, а єдність — у розмаїтті».

 • Сергій Димитрієв, міський голова Болграда:

 «Кіно — це не просто мистецтво, а потужний інструмент, який відображає дух часу. Воно стає свідком мужньої боротьби українського народу. Фестиваль “ОКО” має особливе значення, адже зберігає місцеві традиції й водночас відкриває світові культури».

 • Анастасія Цимбалару, акторка та амбасадорка фестивалю:

 «Сьогодні для мене особливий день, адже вперше я стою на сцені не як акторка, а як людина, яка народилася у Болграді — багатокультурному краї, де поруч живуть українці, болгари, молдавани, гагаузи. Ми різні, але нас об’єднує любов до України. Ми тут, щоб нагадати: культура і мистецтво можуть існувати навіть у найтемніші часи. Війна не здатна знищити наше коріння, пам’ять і мистецтво».

 • Тетяна Станєва, засновниця та директорка фестивалю ОКО:

 «Ви навіть не уявляєте, яких зусиль потребує організація такої події у час війни — це стосується і ресурсів, і безпеки. Але ми готували цю подію рік і привезли до Києва понад 90 фільмів. Я впевнена, що кожен знайде у програмі стрічку, яка відгукнеться саме йому.

Для мене рішення провести “ОКО” в Києві було непростим. Адже ми задумували фестиваль як міст між Бессарабією та центром України. Та сьогодні шлях до Бессарабії ускладнений. І я погодилася провести фестиваль у столиці лише як “амбасаду Бессарабії” — нашого дому, який ми любимо і не хочемо втратити. Фільм “Мертва квітка” теж є частиною цієї амбасади. Це історія про те, як війна вбиває не лише життя, а й культуру».

Фільм-відкриття

Відбулася світова прем’єра  документальної  стрічки Тетяни Станєвої «Мертва квітка» — особиста історія про збереження традицій бессарабських болгар у час війни: «Найдорожчими для мене є герої фільму — мешканці села Криничне, мого рідного села, за яким я дуже сумую. Я дуже сподіваюся, що воно не залишиться тільки у цій стрічці, що культура буде і матиме змогу відродитися після закінчення війни».

Культурна програма

Гостей частували бессарабською кухнею, відбувся символічний танець єдності — болгарське хоро, виступи гуртів «ГуляйГород» і LUIKU. Хедлайнер LUIKU створив у залі справжнє свято музики та життя.

Емоції гостей

Фестиваль відкрився не лише офіційними промовами, а й особливою атмосферою.

«Неймовірна краса атмосфери, просто в захваті від масштабу», — ділилися гості.

«Це було тепло, сенсово й глибоко. Бессарабія славиться щедрістю та гостинністю, і ми сьогодні це відчули», — зазначали відвідувачі.

Благодійність

Під час вечора відбувся аукціон на підтримку 88 окремого батальйону морської піхоти, який базується у Болграді та сформований переважно з представників етнічних спільнот Бессарабії. Зібрані 135 тисяч гривень спрямують на придбання засобів зв’язку та антидронові плащі.

Спонсором бессарабської гостини та урочистого відкриття фестивалю став Віктор Куртєв — президент і голова наглядової ради кінофестивалю «ОКО», меценат та експерт з питань енергетики.

Під час благодійного аукціону він придбав дві світлини з виставки. Одна з них від інформаційних партнерів Ukraïner і зроблена в галицькому селі Белелуя фотографа Артема Галкіна. Друга — з кукером, який став обличчям кінофестивалю цього року і є на всіх постерах, афішах та програмах «ОКО», авторства болгарського фотографа Івана Шішієва. Обидві фотографії Віктор викупив за 100 тисяч гривень, які пішли на підтримку 88-го окремого батальйону морської піхоти. 

Також волонтерки розіграли прапор батальйону з підписами бійців, тубус від міни 82-го калібру з Херсонського напрямку та лімітовану пляшку вина від Villa Tinta з ексклюзивним дизайном для «ОКО».

Програма фестивалю

Нагадуємо, що цьогоріч у програмі «ОКО» — 95 фільмів із 55 країн світу, представлених 24 мовами. Покази відбудуться в Києві, Одесі, Болграді та Софії (Болгарія).

• 6 – 10 вересня 2025 — Київ (покази, виставки та панельні дискусії в Будинку Кіно).
• 8 – 14 вересня 2025 — Одеса (покази у кінотеатрі «Сінема Сіті», ТРЦ FontanSky).
• 12 – 14 вересня 2025 — Болград (покази програми та нагородження переможців конкурсів NASHE OKO та OKO SHORT).
• 3 – 11 жовтня 2025 — Софія, Болгарія (відкриття, показ програми, виставки, панельні дискусії та нагородження переможців OKO GLOBAL, закриття).

Практична інформація

Розклад та  абонементи:

https://ticketsbox.com/mizhnarodnij-etnografichnij-kinofestival-oko

Підтримка

6-й Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» підтримується Європейським Союзом за програмою Дім Європи. 

МЕКФ висловлює щиру вдячність  спонсорам та партнерам української едиції:

Віктору Куртєву (Президенту фестивалю та голові наглядової ради «ОКО»); паромній переправі «Орлівка — Ісакча»; Юрію Дімчогло (Почесному президенту фестивалю «ОКО»); Одеській обласній державній (військовій) адміністрації; Болградській міській раді; MEGOGO; Villa Tinta; Посольству республіки Болгарія в Україні; Державній службі України з етнополітики та свободи совісті; Power Film Production; Національному фільмовому центру Болгарії; Neterra та ГО “Creativity and Culture Zone — K2 ZONE”.

Також дякуємо за підтримку нашим інформаційним партнерам: Ukraїner; Суспільне; ICTV2; Ми – Україна; Ми – Україна+;  Державне агентство України з питань кіно.

---

Важлива інформація про «ОКО»:
Сайт фестивалю: https://www.okofilmfest.com.ua/ 

Facebook: https://www.facebook.com/okofilmfest
Instagram: https://www.instagram.com/okofilmfestival/  

Letterboxd: https://letterboxd.com/okoieff/ 

Електронна пошта фестивалю: okofilmfestival@gmail.com Генеральна директорка фестивалю — Тетяна Станєва
Програмний директор — Денис Буданов
PR-комунікаційниця —  Оксана Восканян (Telegram:  @Oksana_Voskanian)