/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F23a34fcf22aef2e4dbe064ca46bb775f.jpg)
Криті тротуари, навіси та парки — як Сінгапур став світовою столицею затінку
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F23a34fcf22aef2e4dbe064ca46bb775f.jpg)
Сінгапуру, можливо, вдалося розбудувати найкращу у світі інфраструктуру штучного затінку, йдеться у матеріалі BBC.
Найдавнійший елемент цієї інфраструктури — криті тротуари, подібні до середземноморських пішохідних галерей. Це дашки на рівні перших поверхів, підперті колонами. Вони захищали від сонця та дощу в спекотному й вологому кліматі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F4105c5abf81b665092d425393b52ea0f.jpg)
У Сінгапурі криті тротуари з’явилися ще на початку ХІХ століття, за британського панування. З часом вони втратили популярність, але відродилися в сучасній формі за правління Лі Куан Ю.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Fe71b457f0b7a8ffc5fffe1ee5191588e.jpg)
«Ліберальний автократ» Лі Куан Ю вірив, що дискомфорт від надмірної вологості заважає економічному розвитку. У приміщеннях масово встановлювалися кондиціонери. На вулиці голова держави вимагав якнайбільше дерев, парків і штучного затінку. Зараз наявність дерев проєктуються відпочатку, й саме тому більшість комунікацій прокладають під землею, щоб не заважати кронам.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Ff06ac4ca483ed8ed6ed616f007b3bf61.jpg)
У 1960-х та 1970-х роках архітектори житлових хмарочосів проєктували перші поверхи відкритими до провітрювання та лишали ці простори спільними, аби мешканці мали де охолодитися та подихвати свіжим повітрям.
Від кінця 1980-х влада стала вимагати встановлювати металеві навіси над тротуарами.
На сьогодні протяжність критих тротуарів у Сінгапурі налічує 200 кілометрів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Ff6a22a69199fe2a5ebd2f63e3e0c437b.jpg)
Забудовники в Сінгапурі мусять робити внесок у мережу затінку — облаштовуючи вздовж перших поверхів пішохідні галереї завдовжки від 2,4 до 3,7 метра.
«Ви перебуваєте у тропічному регіоні, де завжди дуже спекотно і завжди дуже волого», — зазначає Юн Хе Хван, ландшафтна архітекторка, професорка Національного університету Сінгапуру. Температури щоденно цілий рік коливаються в районі 31-33 градусів.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F958b99d14f5db6943b0a39a015bc3424.jpg)
Приємніше, звісно, перебувати у затінку дерев, а не під алюмінієвим дахом, однак, як каже Леа Рюфенахт, дослідниця ініціативи Cooling Singapore, озеленення не завжди є виходом. Так, дерева роблять повітря вологішим, що не підходить для Сінгапуру.
Вона рекомендує балансувати зелений і «сірий» затінок. Найбільша щільність останнього — у високоповерховому діловому центрі. До забудовників висувають вимогу забезпечувати щонайменше 50% тіні в місцях для сидіння між 9:00 та 16:00. У рекомендаціях згадують дерева, парасолі, навіси, але тінь також може забезпечувати сусідня забудова — це все мають врахувати проєктувальники.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2Ff95972fa2964a278eccff743afaa37ce.jpg)
У Сінгапурі намагаються розташовувати публічні простори перед будівлями зі східної сторони, щоб площа охолоджувалася полуденним затінком. Це контрастує, наприклад, із регуляціями у Нью-Йорку, де холодніший клімат, і від забудовників вимагають лишати більше простору для сонця, а також орієнтувати будівлі на південь.
Це здається інтуїтивно зрозумілим, однак на практиці часто міста з тропічним кліматом переймають будівельні норми з Європи та Північної Америки, не адаптуючи до власних реалій. Переглядання норм може бути важливим і для міст із помірним кліматом, на тлі кліматичної кризи, що має наслідком, зокрема, потепління та інтенсивніші зливи.
Безкомпромісна політика Лі Куан Ю щодо дерев також дала свої результати. Важливо, що озеленення вимагалося у всіх районах, безвідносно до доходів жителів, які там живуть. Було втілено масштабну програму з меліорації земель.
За офіційними даними, у 1974 році в Сінгапурі налічувалося 158 тисяч дерев, а тепер це число збільшилося вдесятеро — до 1,4 мільйона. І це при тримільйонному прирості населення. Нині майже половина острова вкрита травами, чагарниками та деревами.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F278%2F09765309e008c332f63aac2b4c2322bb.jpg)
Вдень вулиці ділового центру Сінгапуру, занурені в тінь хмарочосів, є найпрохолоднішими в місті. Однак ефект закінчується, коли сонце заходить, і будівлі вивільняють поглинуте вдень випромінювання. Тож уночі прохолоднішими виявляться зелені території житлових масивів оскільки — повітря там на один-два градуси прохолодніше.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 61 днів. За цей час ми опублікували 27170 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
- #зміни клімату
- #Озеленення
- #Сінгапур
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті
