Орьнек, фес та інші символи кримськотатарського народу, в яких закодована пам'ять поколінь
Орьнек, фес та інші символи кримськотатарського народу, в яких закодована пам'ять поколінь

Орьнек, фес та інші символи кримськотатарського народу, в яких закодована пам'ять поколінь

У межах проєкту «Книга-мандрівка. Коріння Криму», який розповідає про культуру трьох корінних народів — караїмів, кримчаків і кримських татар, ми вирушаємо в подорож до серця кримськотатарської культури. Туди, де кожен елемент одягу, орнамент чи прикраса мають власний сенс і силу. 

У традиціях кримських татар вбрання — не просто захист від спеки чи холоду. Це мовчазний код ідентичності, який розповідав про вік, статус, віру та навіть настрій людини.

Ми зібрали символи, які найкраще розкривають красу та філософію цього світу — у формах, кольорах і прикрасах, що пережили століття й залишились маркерами приналежності до Криму.

Орьнек — мова орнаментів

Орьнек — це ціла система знаків. Геометричні та рослинні елементи, вплетені у вишивку чи розпис кераміки, розповідали історію роду, оберігали людину від злих сил або бажали добробуту.

Трикутник назарлик символізував захист, гострі елементи — силу, а гілки винограду чи дерева — продовження життя й родючість. Килими з орнаментами були не лише декором, а й молитвою у візерунках, своєрідною формою пам’яті, переданою через покоління.

Орьнек

Прикраси як обереги

З дитинства дівчині починали дарувати ювелірні вироби — срібні та золоті філігранні прикраси, які водночас були «депозитом майбутнього».

Скроневі підвіски, які дівчата надівали на весілля, мали не лише естетичне, а й захисне значення. Їхня трикутна форма берегла від лиха, а сама прикраса ставала знаком нового статусу — як обручка сьогодні.

Навіть найменшу шпильку чи застібку могли вважати оберегом — адже все, що носила жінка, було частиною її сили.

Кольори, що говорять

У кримськотатарському вбранні кожен колір мав зміст.

  1. Зелений — молодість і чистота, колір духовності.
  2. Червоний — символ весілля, кохання та продовження життя.
  3. Темні відтінки — зрілість і мудрість.

Навіть у дрібницях — відтінку оксамиту чи золотих нитках — відчувалася глибока культура значень, у якій естетика і ритуал невіддільні одне від одного.

Фес — корона самоідентичності

Складно уявити кримськотатарську жінку без феса — невеликої конусоподібної шапочки, яка з’явилася в Криму на початку XIX століття. Виготовлена з оксамиту, прикрашена перлами, бісером і ювелірними елементами, вона стала символом національної гордості.

До феса кріпили круглі прикраси — опілік, іноді у вигляді шестикутної зірки — це теж був оберіг, що мав захищати від злих сил.

Йіпішли кушак і символи родючості

Весільний пояс — йіпішли кушак — сплітався з тонкого золотого чи срібного дроту та був прикрашений орнаментом виноградного листя, що символізує життя і відродження.

Під час весілля саме батько одягав цей пояс доньці.  Обряд, сповнений ніжності й побажання добробуту, існує й сьогодні як міст між поколіннями, що нагадує: краса має коріння.

Йіпішлі кушак

Обереги в усьому

У кримськотатарських домівках над входом і досі можна побачити костіген — гострий елемент-оберіг від пристріту.

Як і в прикрасах, тут усе має свій сенс: гострі лінії, трикутники, колючки — це символи сили, що стоять на сторожі дому й роду.

Чоловічі символи

Чоловічий одяг теж мав свою мову. Пояс із численними вузлами підкреслював статус і досвід.

Кисет — маленька вишита торбинка для тютюну або монет — була своєрідним чоловічим амулетом.

Іноді такі кисети дарували переможцям у боротьбі чи на кінних змаганнях як знак честі.
У весільних наборах нареченої теж був кисет — подарунок майбутньому чоловікові, вишитий орнаментами, що натякали на бажання жінкою щасливої родини, дітей, добробуту.

Чоловічі символи кримських татар

Краса, що не згасає

Кримськотатарський одяг — це енциклопедія культури, у якій кожен стібок — молитва, кожен орнамент — пам’ять.

Навіть у депортації, далеко від Криму, люди намагалися відтворювати ці форми з пам’яті, щоб не втратити зв’язок із землею.

Проєкт «Книга-мандрівка. Коріння Криму» зберігає й оживлює спадщину корінних народів України через історії, ілюстрації, мистецтво та людські голоси, які повертають Крим у серце кожного українця.

У ТРЦ Gulliver відкрилася виставка — ілюстрована абетка про корінні народи України, де кожна літера розповідає про культурне розмаїття кримських татар, караїмів і кримчаків. Експозиція створена двома мовами — українською та кримськотатарською. На виставці можна побачити роботи сучасного кримськотатарського художника Рустема Скибіна, національні караїмські костюми з Музею караїмської історії та культури у Галичі, а також саму абетку українською та кримськотатарською мовами.

Джерело матеріала
loader