У "Медіацентрі Україна" презентували VR KOLO — першу в Україні мережу музеїв у віртуальній реальності, яка об’єднала п’ять інституцій із різних регіонів країни в єдиний цифровий простір. Як йдеться в пресрелізі, проєкт створено для збереження та популяризації культурної спадщини в умовах війни, а також для розвитку нової моделі музейної взаємодії.
Відтепер відвідувач може “переміщатися” між Черніговом, Хортицею, Охтиркою, Прилуками та Дубном — просто одягнувши VR-шолом. У межах ініціативи вже зацифрували понад 120 експонатів — від давніх артефактів до об’єктів, пошкоджених бойовими діями. Кожен із них можна роздивитися зблизька, а деякі — навіть “взяти до рук” у віртуальному просторі.
Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду у партнерстві з Forward Inc. та Благодійною організацією “Фонд розвитку музеїв”. До VR KOLO наразі підключені п’ять установ: Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів Стародавній”, Національний заповідник “Хортиця”, Охтирський міський краєзнавчий музей, Прилуцький краєзнавчий музей і Державний історико-культурний заповідник м. Дубно.
“VR KOLO — це спосіб зберегти й повернути спадщину до життя, зробити музей місцем дії, а не лише споглядання. Ми створюємо сталу інфраструктуру, яка працюватиме щодня та оновлюватиметься новими виставками. Це нова музейна культура, яка об’єднує, місце, де спадщина стає живою та доступною”, — зазначив співорганізатор проєкту, голова ГС “Центр цифрової історії” Антон Шинкарук.
Творча команда під керівництвом креативного директора Валерія Коршунова розробляє для кожного музею окрему VR-екскурсію. Вони враховують локальну історію і характер колекцій.
“Ми будуємо живу екосистему: під кожен музей — свій віртуальний рівень, своя логіка руху, голоси місцевої історії. Це подорож Україною, а не просто перегляд 3D-об’єктів”, — наголосив Коршунов.
За словами виконавчого директора “Фонду розвитку музеїв” Дмитра Маслова, усі музеї, що приєдналися до VR KOLO, мають власні VR-зони, які працюватимуть на постійній основі. Працівники проходять навчання з цифровізації та самостійно адмініструють, оновлюють та зацифровують контент. Маслов підкреслив, що “це не фестивальна інсталяція, а модель стійкого розвитку”.
Музейники, які вже долучилися до ініціативи, поділилися першим досвідом. Директорка Охтирського музею Людмила Міщенко назвала VR-зону символом стійкості міста — навіть у воєнний час культура залишається відкритою для дітей, людей з інвалідністю та переселенців. А науковиця з Прилук Маргарита Ткаченко зауважила: “Тепер музей — це пригодницька подорож, де діти можливо вперше побувають у віртуальній реальності та зможуть одягнути VR шолом, не для гри, а для знайомства з власною історією”.
За словами ініціаторів проєкту, значення VR KOLO виходить за межі технологій. Для держави — це інструмент модернізації музейної системи, що поєднує спадщину, освіту і цифрову безпеку. Для регіонів — спосіб посилити туристичну привабливість і локальну ідентичність. Для суспільства — безбар’єрний доступ до історії з аудіоописами, субтитрами та інклюзивними механіками взаємодії.
Команда VR KOLO вже оголосила про розширення мережі. Організатори запрошують до співпраці нові музеї, громади й освітні заклади. Після звернення учасники отримають технічний аудит, навчання і супровід запуску VR-зон у своїх містах.
“Наша мета — щоб VR-простір став нормою для кожного українського музею, незалежно від географії”, — підсумував Маслов.
Раніше ЮНЕСКО спільно з Інтерполом запустили перший у світі віртуальний музей викрадених культурних цінностей, у якому представлено 277 артефактів у форматі 3D-моделей. Їх відтворили за допомогою штучного інтелекту на основі даних Інтерполу.