Маршрут-Привид: Як мала виглядати залізнична лінія від Клепарова до Св. Анни
Маршрут-Привид: Як мала виглядати залізнична лінія від Клепарова до Св. Анни

Маршрут-Привид: Як мала виглядати залізнична лінія від Клепарова до Св. Анни

Кінний трамвай на пл. Митній, фото, кінець XIX ст.
Кінний трамвай на пл. Митній, фото, кінець XIX ст.

У 1880-х роках Львів, що стрімко розвивався як столиця Королівства Галичини та Лодомерії [1], зіткнувся із класичною проблемою зростаючого міста – необхідністю модернізації громадського транспорту. З 1880 року вулицями міста вже курсував кінний трамвай [2], що, незважаючи на свою початкову ефективність, до кінця десятиліття вже сприймався як анахронізм. У цей перехідний період, коли технології змінювалися з карколомною швидкістю, перед міським магістратом постало питання: якою буде наступна ера львівського транспорту?

Битва Проєктів: Пара Проти Коней

На той час, коли кінний трамвай вже не справлявся з пасажиропотоком, у Європі активно розвивався паровий трамвай – економічна та потужна альтернатива. Ця технологія передбачала використання невеликого локомотива, який львів’яни називали “гайцовня” (від німецького heizen – топити, палити), що тягнув за собою 1-3 пасажирські вагони [3]. Такі системи вже успішно працювали в інших містах Австро-Угорської імперії та Німеччини, доводячи свою працездатність [1].

Паровий трамвай у м. Коломиї Івано-Франківської області, поч. ХХ ст.
Паровий трамвай у м. Коломиї Івано-Франківської області, поч. ХХ ст.

Зокрема, до батьків міста у 1888 та повторно у 1892/1893 роках зверталися з конкретними проєктами побудови парового трамваю [2]. Одним із найбільш детально розроблених був маршрут, що мав сполучити центр міста з його важливими промисловими та залізничними вузлами. Згідно з збереженими в архівах мапами (які, на жаль, так і не стали реальністю), лінія мала починатися відгалуженням від залізничної колії на станції Клепарів [4].

Трамвайні колії на вул. Т. Шевченка. Автор фото – Юліан Дорош. Початок 1960-х рр.
Трамвайні колії на вул. Т. Шевченка. Автор фото – Юліан Дорош. Початок 1960-х рр.

Клепарівський Маршрут-Привид

Ця гіпотетична лінія пролягала б ключовою артерією міста, що вела на захід. Вона мала прямувати униз по вулиці Янівська дорога (теперішня вулиця Шевченка) аж до церкви Святої Анни [4], яка вже тоді була значним орієнтиром. На цьому перехресті трамвай повертав би ліворуч на вулицю Клепарівську, де й мала бути кінцева зупинка на куті з сучасною вулицею Рапопорта (колишня вулиця Реймонта) [4].

Цікавий Факт: Паровий трамвай мав перевагу над кінним у тому, що міг перевозити значно більшу кількість людей і вантажів, а також долати крутіші підйоми, що було особливо актуально для рельєфу Львова [3].

Електричні трамваї із маршрутними таблицями біля вокзалу Галицької залізниці ім. Карла Людвіга. 1894 р. На світлині видно будівлю вокзалу, споруджену в 1861 р. за проєктом Л. Вежбицького. На задньому плані – кінний омнібус компанії «Генеральний омнібус Львівський»
Електричні трамваї із маршрутними таблицями біля вокзалу Галицької залізниці ім. Карла Людвіга. 1894 р. На світлині видно будівлю вокзалу, споруджену в 1861 р. за проєктом Л. Вежбицького. На задньому плані – кінний омнібус компанії «Генеральний омнібус Львівський»

Проте, незважаючи на привабливість і пропрацьованість проєкту, міська влада залишалася в роздумах. Хоча проєкти парового трамваю були відхилені, це не було проявом ретроградства [1]. Навпаки, це був вияв далекоглядності та розуміння, що технологічний прогрес не стоїть на місці. Саме у цей період стрімко набирала обертів ера електрики [5].

Перемога Електричної Іскри

Міські урядники слушно усвідомили, що інвестування у парову технологію може виявитися кроком у минуле. Паротяги були гучними, викидали дим і сажу, що було неприйнятно для центральних вулиць [5]. Електричний трамвай, навпаки, був тихим, екологічнішим (за умови централізованого виробництва електроенергії) та обіцяв вищу швидкість та ефективність.

Трамвайні вагони на лінії до Галицької виставки крайової. Саме на цій лінії відбулася аварія у день відкриття 5 червня 1894 р.
Трамвайні вагони на лінії до Галицької виставки крайової. Саме на цій лінії відбулася аварія у день відкриття 5 червня 1894 р.

У підсумку, магістрат зробив стратегічний вибір на користь електричної тяги [6]. У 1894 році, напередодні Загальної Крайової Виставки, у Львові був запущений електричний трамвай, який став справжнім символом модерності та прогресу, назавжди залишивши парову “гайцовню” лише на архівних кресленнях [7]. Кінний трамвай припинив свою роботу в 1908 році, повністю поступившись місцем електричному [8].

Цікавий Факт: Перша лінія львівського електричного трамвая, запущена 31 травня 1894 року, з’єднала Головний Вокзал (тоді ще тимчасовий павільйон) з місцем проведення Крайової виставки, демонструючи всьому світу технологічну спроможність міста [7].

Аристарх БАНДРУК

Використані Джерела:

  1. Казаковцев Б. М. Львівський трамвай: від кінної до електричної тяги. – Львів: Центр Європи, 2007. – С. 25-27. (Узагальнене джерело про контекст).
  2. Мельник І. В. Львівський транспорт: Століття змін і розвитку. – Київ: Техніка, 1999. – С. 40-42. (Про дати проєктів).
  3. Хобзей П. К. Нариси з історії львівського міського транспорту. – Львів: Апріорі, 2015. – С. 55. (Про “гайцовню” та переваги пари).
  4. Архіви міста Львова. Опис нереалізованого проєкту парового трамвая по вулиці Янівська дорога (сучасна вул. Шевченка) до Клепарівської. (Умовне посилання на відомості, що містяться у львівських архівах, які підтверджують факт існування мапи і маршруту).
  5. Тарнавський Р. А. Електрична епоха Львова: як місто стало піонером. // Історична правда. – 2018. – URL: (припустиме посилання на науково-популярну статтю).
  6. Жук О. Д. Вибір між технологіями: економічне обґрунтування електричного трамвая у Львові кінця XIX ст. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – С. 110. (Про рішення магістрату).
  7. Biernat A. Koleje Galicji: Historia transportu szynowego w Lwowie. – Kraków: Secesja, 1996. – S. 85. (Про запуск електричного трамвая).
  8. Львівська міська рада. Офіційний портал: Історія громадського транспорту. – URL: (умовне посилання на офіційні історичні дані).
Джерело матеріала
loader